Небесна сотня

Хто повстав, той зможе бути вільним,
Двічі все одно не помирать.
Йшли вони в переконанні сильнім,
Рабство намагаючись здолать.
Пронесли уперто в ніч глуху
Каски... бутафорськії щити
З судорожним криком "Атакую!"
З вірой в перемогу доброти.

Плоть та кров по чорному асфальту,
Бруд та дим на вулиці кривій,
Снайперський патрон в горілій смальті-
Це небесной сотні смертний бій.
Холодно стріляв у патріотів
Не за совість, а за довгий бакс
Хто людиною вважався доти,
Не продався за подвійну таксу.

Бог не бачить - спить та вічно зайнятий
В тисячах поранених сердець,
Всього всесвіту, що у прірву котиться,
Подвигом відкладений кінець.
Сплять герої під щитом фанерним
Та жирує титульний вандал,
Кращі зазвичай уходять першими,
Злодій жоден ще не постраждав...

Поділитись сторінкою: