Українська земля

Медові ночі серед літа
П'янять, мов трунок і вино.
Черешня зорями сповита
Схиляє віти у вікно.

Приспів:
Земля моя-святая українська,
Радію я тобі, як син.
Люблю твою я душу материнську,
Мені не зрадить часу плин.

І сяє місяць над житами,
Сріблясто дзвонять колоски.
І тихий гомін над полями,
Немов сповідує думки.

Приспів.

Чумацький шлях степами звично
Біжить у тишу вікову.
Хотів би з нею бути вічно
У ріднім краї, де живу.

Приспів.

Поділитись сторінкою: