Череп москіта

Ти плаваєш по вулицям негоди
Серед дощу, будинків і цілунків,
В кайданах кам'яних горять долоні,
Ти - в'язень міста - і нема рятунку...
Ти просиш милості у вогкого асфальту,
Заляпаного кров'ю світлофору,
Та голосом розстроєного альту
Трамвай читає вирок наче Тору...

Чуєш, як тріснув череп москіта?..
Чуєш, як тріснув череп москіта?..

Ти не встиг - під'їзд напроти свиснув
Дверми у Всесвіт повний, наче ясла,
На лезі ночі хижий місяць блиснув,
Твоя зоря злякалась і погасла.
Злітай у вирій - ти уже готовий
Щось зрозуміти з мови самоскида,
Що забере тебе й мене зі школи
І враз роздавить як москіта!..

Чуєш, як тріснув череп москіта?..
Чуєш, як тріснув череп москіта?..
Чуєш, як тріснув череп москіта?..
Чуєш, як тріснув череп москіта?..
Чуєш, як тріснув?.. | (5)

Поділитись сторінкою: