Вогнища

Ми - два погаслі вогнища
На не спокійнім світі,
Між нами сто доріг,
Між нами скло років,
І стукає в те скло,
Тугий осінній вітер,
І розвіває попіл      |
Давно зотлілих днів.  | (2)

Приспів:
Ми - два погаслі вогнища,
І в душах наших попіл,
Ми - два погаслі вогнища,
І в душах наших ніч...

З усмішкою скептичною,
Стоїть над нами спокій,
Простий до суперечності
Господар всі сторіч,
Ми два погаслі вогнища,
Когось шукаєм в світі,
Але завжди знаходимо, |
Лишень самих себе.    | (2)

Приспів.

Ми - два погаслі вогнища,
І в душах наших попіл,
Ми два погаслі вогнища,
І вдушах наших ніч...
Та згадкою про сонце,
Про полум'ям зігріті,
Ми прагнемо злетіти,  |
У небо голубе...      | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: