Веснянка

Грала доля, на трембіті мелодію сну, 
Серед поля, де вже ніхто не встане, 
Зловив за сукню весну я 
Гей, Весно, віджени від землі моєї чорнії орди, 
Гей Весно, подаруй мені свої чарівні акорди. 

А над світом матінка-правда шукала діток своїх, 
Буде світло, я вас сховаю, зігрію, не пущу у гріх 
Гей, Весно, ти повертаєш життя у природу, 
Гей, Весно, коли вже ж ти прийдеш й до мого народу. 

Поділитись сторінкою: