Осінь жовто – сіра...

Панувала на дворі моя осінь
Фарбувала дерева жовто – сірим 
Залишала на землі свої сльози 
Забираючи с собою мої мрії

Неба смуток зупинив подих сонця
І дощі  лягають знов мені на душу
Захмельнулося у них моє літо
Загубились до Різдва світлі думи

Спокій тут не знайти 
Зле мені – треба іти

Приспів:
Осінь жовто – сіра – а 
Осінь сльози лила – є 
Мої коси мила – а
Осі – нь (2)

Все одно що буде завтра, я знаю
Що зима замінить осінь , зиму літо
Та знайдеться все ж людина – запитає
Я пошлю його і спати лягу тихо.

Спокій тут не знайти
Зле мені – треба іти

Приспів.