Пісня вічного кохання

Не бунтуй, моє серце!
Зупинися у вічнім бігу!
Відпочинь!
Зупинюся з тобою і я...

Ніжна Еос в рожевім серпанку
Цілує світанкову синь,
І згасає зірок течія...

Новий день. Нові люди й пісні...
Лише я не міняюсь повік!
Все шукаю початку й кінця...

І несе мене, ніби кіфару Орфея,
Безжалісний часу потік,
І довкола — на хвилях — серця!

Закликають і кличуть:
— Це я! Зупинись, не щезай в далині!
Дай умерти в тобі...

А мені — Твої очі довічно
Палають і сяють одні
В нескінченній юрбі...

А мені... Мов у сні...
Лиш одні... Осяйні...
Твої очі в сумній далині...

Поділитись сторінкою: