Пратулинські мученики

На землю упали пратулинські зорі -
І сніг спалахнув, як червоне намисто.
І дзвони затихли в січневім просторі,  |
І ви в нашу пам'ять вступили врочисто. | (2)

Приспів:
Радуйтеся, рідні, святі страстотерпці,
Почесні у кожному серці
Слуги всечесні, слуги любові,
Слуги небесні, слуги Христові.

Данило, Вікентій і два Констянтина,
Іван і Михайло, і юний Микита,
Повисла над ними загроза злочинна,     |
Розстріляні груди та правда не вбита!  | (2)

Приспів.

Лука незлобивий, Филипова мужність,
Молитва прощаюча Вартоломея...
В народі розквітла Ісусова мудрість,   |
Назавжди збратала жертовна ідея.       | (2)

Приспів.

Онуфрій, Ігнатій, ось постать Максима...
Скріпились у вірі родини стражденні —
І Церква воскресла могутня і зрима,    |
Звелися у величі душі блаженні.        | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: