Їдуть Петербургом козаки

України знані стелиться в тумані
Вулиця широка, де панує знать,
В жупанах червоних на буланих конях   |
Їдуть козаченьки правдоньку шукать.   | (2)

Приспів:
Козаченьки, козаки - Січі славної сини,
Марно їдете ви, браття, в пана правди не знайти!
Козаченьки, козаки - діти славної Січі,
В своїй хаті своя правда! Нащо нам чужі царі!?!

Чи прийме цариця у своїх світлицях?
Чи розрадить душу в цей вечірній час?
Та не бачать очі, навіть білі ночі,   |
Що здійсняться мрії кожного із нас.   | (2)

Приспів.

А у Петербурзі, то не те, що в лузі,
Де живеться легко навіть без гроша.
Послухай, козаче, як стражденно плаче |
Під Петра копитом вольная душа.       | (2)

Приспів. (4)

Поділитись сторінкою: