Світ

Намалюю я світ
Так як не слід,
Так як я схочу
Буде все як у сні
Той, що мені
Сниться щоночі

Я стрибаю в вікно,
Дивно, воно...
Я не спадаю,
Між дерев і птахів
Й вище дахів
Вільно літаю!

І світ, що сяє,
І світ злітає, що сяє,
Злітає...

Я стрибаю в вікно,
Дивно, воно
Поруч літає...
Я женуся за ним,
Бо, наче дим,
Щастя втікає.

Знову день настає,
Сон мій псує,
Я прокидаюсь,
Що спіймала я вмить,
Щоб все змінить,
Я не дізнаюсь...

Чий світ, що сяє?
Мій світ злітає!

Жаль, що тільки лиш уві сні
Той світ постає мені,
Бо серце вже не мовчить,
Коли хтось туди стучить,
Де тихо в голові тремтить
Небесна душі блакить
І ніч нам лишає слід,
Цей чистий і мокрий.

Світ, що сяє,
Мій світ злітає...
Мій світ, що сяє,
Мій світ злітає...

Поділитись сторінкою: