| |
Білі каштани, світлі вогні,
Де б не бував я - любі мені.
Київські ночі, зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.
Гори високі, синь Дніпрова,
Молодість наша вічно жива.
Київські ночі, зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.
Ми покохались там, де дуби,
В київськім небі два голуби.
Кружать, здіймають крилонька свої,
Наче ми в парі, в сім'ї.
Так воно стане, так воно є,
Білі каштани - щастя моє.
Київські ночі, зустрічі в саду -
В серці, куди не піду. | |
