Зачароване коло

Прийшла біда й крилом накрила нас,
Тепер шукати марно винуватих.
Здається, назавжди спинився час —
Печальний час на наших циферблатах.
В твоїх очах блакитний лід зими,
І розтопить його мені не сила.
Скажи: невже у чомусь винні ми?
Що доля нам обом наворожила?

Приспів:
Зачароване коло однакових днів,
Зачароване коло самотніх ночей.
Зачароване коло однакових снів,
Зачароване коло байдужих очей.

Мій телефон мовчить, немов німий,
Але в мені живе одна надія,
Що знову я почую голос твій
І заніміле серце відігрію.
І стане день мій кольоровим знов,
І буде в ньому музика довкола,
І я побачу, як твоя любов
Зруйнує назавжди закляте коло.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: