| |
То було так, ще не дуже давно
І білі простині, певно, ще тримають тепло
Наших душ, наших тіл, але того десь вже
Не стало зразу, якось так, коли я втратив тебе.
То було так, я був вільний як птах
Ти була моїм небом, моїм вітром і в моїх снах
Я бачив нас, тільки двох і нікого кругом
А тепле море по ногах нас било мокрим піском.
То було так, ніби сон, ніби як
Але я добре пам’ятаю, що то був для нас знак
Може злий, може добрий, але зовсім не він
Нам показав новий час, і плин нових перемін.
То було так, і ніяких ознак
Не залишило нам то тепле літо, лиш на губах
Я відчуваю до тепер солений смак твоїх сліз
І, до сих пір, незрозумілий твій останній каприз .
Приспів
То було так ! … | |
