Я піду сьогодні в ніч

Я піду сьогодні в ніч, все не знаходжу сна,
По зірках, вузьких стежках - давня дорога ясна.
Серед степу, де луна та не стихає спів,
Де цвіте моя весна, рідна до болю весна.

Та візьму з собою в ніч всі чарівні думки,
З ними потраплятиму в бажані закутки:
В дикий ліс, де все мовчить, доки не прийду я,
Де тремтить налита мить маревом небуття
Бачиш, не забув...

Як зима постука в двері білим снігом та морозом
І до ранку не затихне срібна заметіль,
Я впаду блакитним світлом на обличчя та волосся,
Заховаюся в малюнках на твоїм вікні.

Все так станеться раптово, все так зміниться зненацька,
Ти крізь сон почуєш шепіт, бачиш, не забув.
Повернутись дане слово і малюнки чудернацькі
Про твою й мою самотність...
Бачиш, не забув...

І ти слухатимеш казку про засніжені вершини,
Про замерзлі водоспади - ті місця, де був,
Ми минем холодну пастку і зігріємо хатину
Тим теплом, що є у серці...
Бачиш, не забув...

Поділитись сторінкою: