Пропливав туман над житом

1.Пропливав туман над житом,
  Цвів у полі мак,
  Ой з широким білим світом  |
  Прощався козак.            | (2)

2.Згадав неньку, згадав милу-
  Застогнав від ран,
  Відкрив очі через силу,    |
  А в очах туман.            | (2)

3.Десь в тумані ворон кряче
  На горе-біду,
  Десь його миленька плаче   |
  В вишневім саду.           | (2)

4.Не дійти вже до криниці
  По воду живу,
  Десь поставлять у каплиці  |
  Свічку і йому.             | (2)

Поділитись сторінкою: