Роки вже відшуміли

Роки вже відшуміли — коні буйногриві,
З-за стін дощів — лиш тихий передзвін.
На пам’ять нашу, мов весняну ниву,
Лягає спогад, як прозора тінь.

Приспів:
А я благаю: коня сідлайте,
Хай полечу я, мов на вітрах,
Туди, де в просині не чути осені
І казка стелить у щастя шлях.

Було усе на світі — радості й тривоги,
Травневий цвіт, серпневий зорепад...
Благословенні пройдені дороги,
Хоч і не вернуть юності назад.

Приспів.