Ой одна я, одна, як билиночка в полі…

Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені бог
Ані щастя, ні долі.

Тілько дав мені бог
Красу – карії очі,
Та й ті виплакала
В самотині дівочій.

Ані братика я,
Ні сестрички не знала,
Меж чужими зросла,
І зросла – не кохалась!

Де ж дружина моя,
Де ви, добрії люде?
Їх нема, я сама.
А дружини й не буде!