| |
Oh, mammy, oh...
Приспів:
Oh, mammy. |
Oh, mammy, mammy blue. |
Oh, mammy blue. | (2)
Помирає день,
Я один блукаю тихо у віршах,
Що писав тобі у синіх снах.
Ніч заглядає у вікно,
Малює твій портрет
Промінням мрій загублених у дощах.
Крик самоти і мій невидимий рояль
Кудись несе мої думки, несе мою печаль
Спогад, що зігрів нас,
То не хвиля годин...
Я так стомився бути один...
Зупинився час,
Осінні зливи кличуть нас.
Кожна частка мого тіла
Пам'ятає твій екстаз.
Ти така несамовита,
Мов вогонь між долонь
Та не чути твоїх кроків
І мовчить телефон.
Вигадаю сон, тихий сон, довгий сон:
Ти увійдеш знову взяти мене в полон,
Буде тільки глибина твоїх темних очей
І місячна соната листопадових ночей.
Приспів.
Я прислухаюсь востаннє,
Вітер несе опалі сльози твої і мої
І тихий біль, тільки тихий біль
Ти залишила мені на згадку,
Мені в пастці сірих днів.
Божевільні телеграми слів
Я шлю навздогін тобі в плетиво дощів,
Що знають твоє тіло бездоганне
І збережуть цю мелодію прощання.
Я порину в забуття, в солодке забуття,
Я згорів у вогні, у своїх почуттях,
Гортаю сторінки напів розірваних мрій,
Що лишили так мало в пам'яті твоїй,
У темнім лабіринті
Моїх втрачених спогадів,
Мов відголос віршів.
Я знову бачу твою постать,
Сповиту плащем прозорих сподівань
У безкрайній ночі...
Приспів. (3) Поділитись сторінкою: 
| |
