| |
А вже прийшло, здавалось, до тепла,
Вже благодать весняна нам зійшла,
Та вмить, змінивсь навколо білий світ,
І впала паморозь на перший цвіт.
Давно відома істина стара,
Що не веде омана до добра,
І правда в тім була і є одна,
Що провесна іще не є весна.
Приспів:
На роздоріжжі радості й журби,
В передчутті весняного пришестя,
Поспішний крок, благаю, не зроби,
А зачекай мене на перехресті.
Співай весні осанну і хвалу,
Та не довірся першому теплу,
Свою любов зустрінеш ти колись,
І вже тоді коханням розвеснись!
Приспів.
Ти до кохання першого торкнись
В передчутті весняного пришестя,
З весною справжньою не розминись,
А зачекай мене на перехресті. | |
