| |
Заспів:
Той, той, хто зі мною,
Зупинись, заспокой.
Та шепоче дощ:
"Відпусти його".
Хай, хай, відлітай,
Він летить – ти відпускай.
Та шепоче ніч:
"Залишись із ним".
Знову повернеться так несподівано,
Тінню обернеться, ніби опівночі,
Тихо торкнеться він рукою той щоки.
А я знаю це тепло.
Знаю по дотику, я не забула смак,
Згадую досі ще, необережно так,
Як тамувала біль, ніби ішла по склу,
Та все, все одно - люблю.
Приспів: (2)
Той, той, хто зі мной
Зупинись, заспокой,
Та шепоче дощ:
"Відпусти його".
Хай, хай, відлітай,
Він летить – ти відпускай.
Та шепоче ніч:
"Залишись із ним".
Наполовину ніч, наполовину день,
Я не казала "ні", я не шукала "десь".
Я тільки деколи слухала, як росте трава
Між міський асфальт.
Тане хвилинами схоже на містику
Білим по білому, ніби написане,
Те розуміння слів, що берегло мене,
Тому я кажу одне:
Приспів: (3)
Той, той, хто зі мной
Зупинись, заспокой,
Та шепоче дощ:
"Відпусти його".
Хай, хай, відлітай,
Він летить – ти відпускай.
Та шепоче ніч:
"Залишись із ним". | |
