Витай кернице

Витай, кернице, скарбу дорогого,
Святая рано Серця Пана мого.
Розгрій холодне серце моє любов'ю
І наповни його із неба росою.

Дай нам, щоб пішовши з цього світу,
В Тобі спочили ми усі до віку.
Серце Ісуса, дай нам, щоб після смерті
Ми вічно славили Господнії честі.

Скріпляй Своєю Кров'ю немічного,
Змий ласк водою гріхи світу цього.
Щоб нам не попастись проклятому в руки
На страшну загибель та на вічні муки.

Рано солодка Серця Спаса мого,
Любови повна, щастя, блага всього.
Хай вогонь погасить потоками крові
В чистилищі душам це Серце любові.

Серця ми просим всі благословити,
Що Твоє Серце бажають славити;
Зігрій їх, Боже, в Рані Серця Свого,
Нам завжди відкритій, дай їм ласки много.

Ми Тобі щиро й вірно присягаєм,
Любити сильно ми Тебе бажаєм.
Із душей наших, скільки сили нам стане,
На землі та в небі любов не зів'яне.

Життя забери, як Ти хочеш, Боже,
Карай усіх нас, нам бо це поможе.
Серця нам візьми в надійну охорону,
Ми більше не хочем нічого до скону.

Ми Тебе просим, як Бога благого,
Не віддаляй нас з дому Серця Свого.
Нам дай, Ісусе, просим Тебе, благаєм,
Місце в Серці Твому: в Ньому життя маєм.

Поділитись сторінкою: