| |
Дівчино кохана, йди сядь коло мене,
Розлуки настав уже час...
Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою,
І я поцілую ще раз.
Бо завтра я їду в далеку чужину,
Не знаю, чи верну, чи ні,
А може, дівчино, без тебе загину
В далекій чужій стороні.
А може, дівчино, полюбиш другого,
Захочеш багатою буть;
За золото щасть, голубко, не купиш,
І ласки твої всі помруть.
Ти вийдеш і станеш отам біля хати,
Згадаєш про ласки мої,
Згадаєш про край той, куди я поїхав.
І очі заплачуть твої. | |
