Раз я вийшов на вулицю

Раз я вийшов на вулицю
Та й і досі каюсь.
Улюбився у дівчину          |
Та й зо сну жахаюсь.        | (2)

Серце б'ється, завмирає,
Хоть не рад, то плачу,
Як своєї дівчиноньки        |
Хоть день не побачу.        | (2)

Молодиці і дівчата
Стали говорити,
Що так часто на вулицю      |
Я почав ходити.             | (2)

Хорошая, чорнявая,
Милая Маруся,
Там-то гарна, там-то брава, |
Що й не надивлюся.          | (2)

Брови чорні, очі карі,
Любо подивиться,
Личко повне, як пампушка,   |
Чому ж не влюбиться?        | (2)

Ручки білі, стан тоненький,
Голос солов'їний.
Чом такої не любити,        |
Боже мій єдиний!            | (2)

Коли б мені Господь поміг
Шлюбом обручиться,
То я б її вправив в рамці,  |
Сів би та й дивився.        | (2)

Проглядів би нічку цілу
На брівоньки чорні,
А ще більше на грудь білу   |
Та на стан моторний.        | (2)

Поділитись сторінкою: