Миколай

Довго блукав він по полю,
Аж доки не встрів він чудес,
Так довго трудився до болю,
А потім підвівсь до небес.

Приспів:
Тож Миколай
Був чоловіком добрим,
Він усіх людей пригощав
Смачними цукерками.
Так довго, так довго
Блукав, блукав,
Аж тоді спинився.

Враз він побачив, що нечемний хтось
І опинився у нього вдома,
А той злякався та й заплакав.
Миколай карає через гнів,
Через ненависть.

Приспів.

Поділитись сторінкою: