Ще стріля козацькая гармата

Жінка каже, що я вже старий,
До кохання, як лінивий кіт...
Але ж то вона у тому винна,
Що мій зав'язала білий світ.
Ти мене на волю відпусти,
Спраглу душу в хаті не тримай.
Жде мене прекрасне товариство –
Лий, шинкарко, а музико – грай!

Приспів:
Є ще порох у порохівниці,
Ми іще заграєм й заспіваєм.
Стережіться, гарні молодиці,
Бо козацьку славну вдачу маєм!
Є ще порох у порохівниці,
За неволю прийде всім розплата...
Не минемо жодної спідниці –
Ще стріля козацькая гармата!

Менше, браття, слухаймо жінок,
То не буде в нас житейських мук -
Кожна жінка тільки й того хоче,
Щоби чоловіка взять до рук.
Якби нам вернути славну Січ
І старі порядки завести,
Може б тоді взнали молодиці,
Що то є – правдиві козаки!

Приспів.

Поділитись сторінкою: