Люда-Людмила

Знову спогади хвилею ніжною
В давню мрію покличуть тебе,
В ту, що була наївно-безгрішною, -
В царство музики й снів голубе...
Давня казка над річкою тихою
Нам призначить нічне рандеву...
Хай не збулось усе, що намріялось,
Та зринає усе наяву.

Приспів:
Людо, Людо, Людмило –
Цвіт на бистрій воді.
Чи далеко відплили
Ви, літа молоді?
Літо нам ворожило
На ромашках колись...
Людо, Людо, Людмило,
Не сумуй, посміхнись!

Знову літечко квітами ніжними
Заквітчає сади і гаї.
З побажаннями світлими, щирими
Прийдуть друзі до тебе твої.
Будуть квіти і келихи повнії,
Будуть тости банальні, як світ...
А тобі враз запахнуть півонії
Із далеких твоїх юних літ.

Приспів.

Поділитись сторінкою: