Чаклунка

Відплила осінь в золотім човні,
Серпанками туманів оповита,
Та ще у небі мерехтять вогні
Живим промінням сонячного літа.
Відплила осінь в золотім човні,
В слід хвиля накрива багрянокрила,
Чи, може, це наснилося мені,
Згасаючи за обрієм вітрила?..

Приспів:
Благаю в осені, пошли мені тепло,
Бо ще душа в солодких мрій полоні,
І, як в дитинстві, щоб сховать чоло,
Обличчям впасти в мамині долоні.

Чи, може, це наснилося мені,
Руді обійми гордої чаклунки?..
Та цілував її не у вві сні,
Я пив її солодкі поцілунки.
Запоєм пив, хмелів, як від вина,
Спрагу свою не в змозі вгамувати,
А човен далі в хвилі порина
І вже нічим його не наздогнати.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: