Ілюзія

У мене є ілюзія, бо в тебе є талант:
Триматися спокійно, навіть, скелі на краю,
А спокій то є, мабуть,
Найкраща в світі із констант.
Ми граємо в мовчанку і я знову, знову,
Знову програю! У мене є ілюзія!
Стихії розгуляються, розколеться земля,
А ти один лишаєшся стояти як стояв,
І я навколо тебе метушився, як маля,
Та зараз я спокійний - в мене є ілюзія,
Ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!
Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!

У мене є претензії, а в тебе їх нема,
І там, де я кричатиму, тебе охопить сміх.
Ти кожного хоробрості навчаєш задарма,
Ти впевнено стоїш, тебе ніяк, ніяк,
Ніяк не збити з ніг! У мене є ілюзія!
Ти впевнений у цілі і щасливому кінці,
А погляду твого не зможе втримати змія,
Міцні твої константи, як і сила в кулаці,
Бо це твоя реальність, а моя, моя ілюзія!
Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!
Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!

Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!
Моя ілюзія! Моя ілюзія!

Поділитись сторінкою: