На головну сторінку
Дізнатися більше

Як нескошене жито моє покоління


Слова: Олександр СмикМузика: Олександр Смик
Виконує: Олександр Смик
До мого пісенника: 1 2 3

 
Як нескошене жито моє покоління,
Мої друзі в граніті, але не на колінах,
Галасливі пророки з янголами на спинах
Проорали глибоко сірозем України.

А яри на долонях проорала їм доля,
Кому кулею в скроню чи петлею на волю.
Забуття чи безсмертя - не приходиш до тями,
Мабуть, легше померти, ніж ходити ярами.

На дев'ятому колі всі нарешті зустрілись,
У розмовах з собою ми не наговорились.
І в розплющені очі впало сяйво Дажь-бога,
Що яри й стежки Божі для людини - дорога.

Опускались на землю, задихались від пилу,
Віршували таємно, жити вголос навчились
І орали цю землю, хоть ставали волами
І дорогу шукали в повен зріст над ярами,
В повен зріст над ярами...

Як нескошене жито моє покоління,
Мої друзі в граніті, але не на колінах,
Але не на колінах...
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Як нескошене жито моє покоління, Олександр Смик
Джерело: аудіозапис

Пісню додано:  14.08.2009
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 310
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
Підбірки пісень:
Філософські пісні
  ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
[cховати]
 
  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/1127828.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB