Життєвий відбиток

Нарешті літо, теплі дні
І ми з тобою могли б одні
Йти зараз по алеях цих,
І просто зневажати всіх.
Ми познайомились з тобою
Не так давно, цією весною:
Ти йшла по вулиці одна,
З небес на нас лилась вода.

Приспів:
Тебе кохав я щиро так,
В душі залишився лиш знак
Про всі ті ночі й дні з тобою,
Які тепер назву ганьбою.

Та зникло все лиш в мить одну,
Не розумію я чому.
А пам'ятаєш що казала,
Як сильно ти мене кохала.
Тепер я бачу, що слова
Майже те саме, що й вода.
Ти зним щаслива, якщо так,
Ну й чорт з тобою!

Приспів.

Тебе не зможу я забути...
Хай буде те, що має бути!

Поділитись сторінкою: