Жінка і спогади


Слова: Олександр Смик
Музика: Олександр Смик

  Am              Dm       E7
Вони нерозлучні - Жінка і спогади.
Am             Dm        E7
Тисне обручка. Млієш від поглядів.
A7               Dm
Рани загояться - пелюстком рути,
E7             Am
Та до минулого не повернути.


Справа звичайна - Розлучені Двоє.
Знає Почаїв,  Хто що накоїв.
Тільки без чарки не розібратись,
Хто з них горбатий,
А хто з них крилатий.

Вік догоряє. Чуються кроки.
Виростуть діти. Де той неспокій?
Хочеться знову вікна відкрити,
Кожному слову вміти радіти.

Кожної миті Кожної чверті,
Тут серед квітів коханим померти.
Жінка і спогади - вічні основи,
Замкнене коло, щоразу по-новому.

Джерело: сайт "Українські пісні" http://www.pisni.org.ua


www.pisni.org.ua
Це - спрощена версія сторінки для зручного друку.
Повна сторінка пісні Жінка і спогади >>