На головну сторінку

Андрій Пашко




Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 23.10.1918 - 23.06.1991

Біографія

Андрій Єфремович Пашко, український поет-пісняр, журналіст, етнограф, народився у Полтаві 23 жовтня 1918 року, в робітничій сім'ї. Тут і пройшло, за невеликим винятком, — війна, навчання — все його життя. Народився він в добу української революції, яка була розчавлена московським більшовизмом, а помер — через рік після прийняття Україною "Декларації про державний суверенітет" і за два місяці до проголошення Акту про Незалежність України. Між цими історичними рамками лежить період, на який припало життя поета: так зване будівництво соціалізму з голодом і репресіями, жорстока війна з фашизмом, післясталінські десятиліття духовного насилля. Література цього періоду була підпорядкована тоталітарному режиму, завданням письменників було виховувати "комуністичну свідомість". Люди в цей час прирівнювались до гвинтиків державної машини, а письменники грали роль "інженерів людських душ". Це був нелегкий період, і Андрій Пашко, як поет і людина, не міг не відбити в своїй творчості "родимих плям" суспільства, до якого належав. Відомий письменник з діаспори Василь Барка, згадуючи своє життя в СРСР, казав: "Я був переконаним атеїстом, вірив у комуністичні ідеали". І лише опинившись у вільному світі, він зрозумів, що його ідеал інший — він у незалежній Україні. Там письменник міг вільно висловити себе, а тут мало кому це не вдавалось. Треба сказати, одначе, що партійні критики, зокрема, з місцевої преси, бачили в творчості Андрія Пашка лише те, що хотіли бачити. Поза їх увагою залишався інший світ поета — не офіційний, вимучений і вимушений, а душевний, виболений, щирий, пройнятий любов'ю до України, її простих трудівників, до рідної мови і пісні, яку поет безмежно любив, до рідних звичаїв, до свого міста. С. Крижанівський свого часу назвав А. Пашка "співцем життя, співцем кохання", і це правда. Він був також співцем Полтави, бо любив своє місто, його минуле і сучасне, і лейтмотивом його пісенної творчості можуть стати його ж рядки: "Полтаво, Полтаво, красуне моя, люблю тебе серцем я!"

Андрій Пашко вніс незаперечний внесок у справу організації збирання фольклору, коли працював в обласному Будинку народної творчості, гуртуючи навколо себе самодіяльних творців різних жанрів. Він був причетний до творення так званої нової радянської обрядовості — колядок, Щедрівок, "величальних" тощо, щиро вірячи, що тим скрашує життя людей, збагачує рідну культуру.

Біографія Пашка — це, насамперед, праця, творчість, прагнення робити добро, даруючи людям пісню і свою щиру усмішку, яка завжди прикрашала його обличчя. Те добре, що було в нього від матері, знайшло свій вияв і в піснях, серед яких було немало по-справжньому хвилюючих душу. Андрій Єфремович зростав у робітничій сім'ї і напрямок самостійного життя обрав теж робітничий. Після закінчення тепломеханічного технікуму харчової промисловості він вступив до Харківського інституту механізації сільського господарства, але ця наука не стала його фахом — у нього було інше покликання. З 1939 року А. Пашко на військовій службі, бере участь у війні з фашистами. Перебуваючи в армії, він пише свої перші вірші — звичайно, російською мовою, а потім і тексти пісень. Повернувшись додому, працював лектором-методистом лекційного бюро, директором обласного Будинку народної творчості, нарешті, кореспондентом обласного радіо. Саме в цей час відбувається становлення його як поета-пісняра. На перший план виходять пісні "Полька-полтавчанка" (1951, музика Г. Давидов-ського), "Вальс кохання" (1955, музика В. Шаповаленка), "Липи цвітуть" (1956, музика 3. Компанійця), "Незабутній вальс" (1958, музика А. Кос-Анатольського), "Полтаво, красуне моя" (1961, музика Д. Покраса) та ін. Згодом кращі пісні склали два збірники, видані в Києві: "Про тебе співаю" (1966) і "Коли ти зі мною" (1978). У них вміщено понад 50 пісень. Вірші А. Пашка відзначались мелодійністю і художнім смаком, тому композитори охоче писали до них музику. Від початку 50-х років Пашко працював над створенням текстів для обрядових пісень і сценаріїв нових обрядів. Поєднуючи народні побутові деталі з рисами новочасного побуту, він намагався творити своєрідні композиції, які за того часу використовувалися в обрядовому ритуалі. Були відомими, зокрема, пісні з циклу "Весільний вінок", вперше опубліковані 1958 року. Разом із полтавським композитором В. Міщенком Пашко створив низку новорічних пісень і щедрівок, таких як "Добрий вечір, добрі люди ", "Нехай мете метелиця" та ін. Удачею вважався "Дівич-вечір" — обрядовий цикл про останній вечір нареченої в рідній сім'ї. Озвучив його композитор О. Чухрай.

Загалом на вірші Андрія Пашка написано близько 300 пісень. Тематичний і жанровий їх діапазон широкий. Були там, звичайно, і характерні для того часу твори про так звану "щасливу радянську дійсність". Як правило, це офіційні, холодні твори. А тепло поет віддавав простим людям, своєму місту, батьківщині. Він любив Україну, називав її матір'ю, любив трудівника-хлібороба і сам почувався хліборобом: "Хлібодар я в житті, і від цього щасливий, радий я, що земля полонила мене". І пісні на його вірші, такі як "Полуниці", "Проліски", "Через ліс до броду", "В тихий вечір", "Берізонька", сповнені духом молодості і кохання.

Багато творів Пашко присвячував друзям-фронтовикам — живим і полеглим на полях війни, він щиро вірив, що чехам ніс "радість і волю" (поема "Пам'ятаєм!" — спогад про останні дні війни і останню гірку втрату) і прагнув підтримувати дружбу з людьми, що стали близькими в той час. Саме з почуттям дружби двічі відвідав його в Полтаві словацький науковець Мікулаш Неврлий. Та поет не міг славословити брєжнєвським танкам, що пролили чеську кров у серпні 1968 року.

Крім віршів і поем, писав Андрій Пашко і твори для дітей (збірка "Будемо разом рости", 1958), газетні нариси про людей праці, писав і публіцистичні статті. Він знав історію свого краю й пишався нею. А рідну Полтаву називав "любов'ю ранньою", містом "милим", найдорожчим у житті. Полтаві присвятив кантату.

В одному з віршів-роздумів про смисл життя Андрій Пашко, попри бажання "вічно пити життя", робить правдивий висновок, що "важливо не одне лиш скільки, а і як своє життя прожити". На вшанування пам'яті поета дає право його любов до України, до рідного краю, любов, що вилилася в чудові пісні, які лунають і по смерті творця.

Джерело: газета "Полтавщина Літературна", матеріал надав Юрій Крилатов

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Вальс
 (Незабутній вальс)
А. Пашко / А. Кос-Анатольський     6597
 Вальс кохання А. Пашко / В.Шаповаленко     2123
 Хто кого злякався? А. Пашко / М. Дремлюга        1011
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  09.07.2008
Відредаґовано: 13.05.2009
Переглядів: 2513



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Юрий_Крылатов (член клубу) 13.05.2009 02:18    
Дивно, що в алфавітному списку досі значиться, буцімто жодної пісні на слова Андрія Пашка на сайті нема, під нулем, у той час як зареєстровано "Незабутній вальс" на музику Кос-Анатольського та "Вальс кохання" на музику В.Шаповаленка. Ще дивніше, що жодного слова не написано про цього відомого полтавського поета.
Це треба виправити негайно. Пошукаю та надішлю.
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/904.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB