|
|
Кобза(засновано 1969) kobza.kiev.ua Перейти до списку пісень >> Альбоми: • Серія "Українські ВІА" (2008) • Ішов кобзар ІсторіяВласне "Кобза" починалася в Музично-хоровому товаристві з тандему електробандуристів Володимира Кушпета та Костянтина Новицького. В 1969 році до них приєдналися співак, флейтист, саксофоніст Григорій Гарбар та клавішник Олександр Зуєв (екс-"Кругозор"). Участь у Всесоюзному конкурсі артистів естради в 1970 році була невдалою і музиканти вирішили створити вже справжній біґ-бітовий ансамбль. З'явилася ритм-секція - басист Олександр Рогоза та барабанщик Анатолій Лютюк і був навмисно запрошений співак Валерій Вітер, який приніс до новоствореної "Кобзи" частину репертуару гурту "Березень". Саме в той час, у вересні 1971 року фірма "Мелодія" замовила провідній тоді українській співачці Валентині Купріній міньйон з піснею Володимира Івасюка "Водограй". Записані разом з "Кобзою" три пісні настільки сподобалися редакторам "Мелодії", що вони відразу ж замовили їм диск-гігант. Альбом "Лісова пісня" був записаний Юрієм Вінником в студії Будинку культури "Дніпро" і став першим стерео лонг-плеєм українських виконавців. Та на мить з'яви платівки у продажу, в січні 1972 року "Кобзи" вже не існувало - музикантів саме позабирали до армії. Через три місяці з'явилася піратська платівка і в Канаді, і ще 10 років там вважали, що музиканти сидять у таборах. "Кобза" відродилася навесні 1973 року, правда вже з новою ритм-секцією, котра назавжди залишилася слабким місцем гурту - за час існування в "Кобзі" змінилося 12 басистів і 15 барабанщиків (найдовше протримався Василь Колекціонов). Відразу ж "Кобза" стала лауреатом Всесоюзного конкурсу виконавців радянської пісні у Мінську, пропустивши вперед тільки "Піснярів". Наступного року, на Всесоюзному конкурсі артистів естради виник конфлікт між керівником гурту Олександром Зуєвим та музикантами. Зуєв пішов і, створивши в Черкаській філармонії ВІА "Калина", досить швидко випустив міньйон з колишньою візитівкою "Кобзи" - суперхітом "А ми удвох". Новим музичним керівником "Кобзи" став клавішник-саксофоніст Євген Коваленко (14.04.48), добавилися також нові музиканти - скрипаль Микола Береговий, бандурист Сергій Жовнірович, співачка Лідія Михайленко та гітаристи, які хоч і мінялися щодвароки, все ж були гордістю гурту - Геннадій Татарченко, Вадим Лащук та Всеволод Татаренко. Фолк-рок в той час був єдиним не забороненим варіантом рок-музики в СРСР, та на відміну від пропагованих лідерів стилю - білоруських "Піснярів" та уральського "Аріеля", наша "Кобза" функціонерами від культури досить таки утискувалася - на концертах вона здебільшого виконувала роль акомпанементу нав'язаним згори вокалістами і показувала власну програму в паузах - обробки народних жартівливих пісень та деякі експерименти по змішуванню фолку та джаз-року. Восени 1976 року "Кобза" записала свій другий і останній LP (на диску знайшлося місце і пісням часів "Березня"). Заполонивши теле- і радіоефір, "Кобза" вбачалася офіціозом зразково-показовим ВІА №1 України (Премія ЦК ЛКСМУ ім.М.Островського 1978р.). Хоч сторонніми співаками, на концертах, гурт все ще навантажували - смішно й водночас сумно було чути модні закордонні шлягери у виконанні фольклорного ансамблю. Фатальною для "Кобзи" стала чергова солістка Людмила Гримальська - на початку 1980 року вона знайшла спільну мову зі співаючим басистом Олегом Ледньовим і "Кобза", на короткий час, стала справді суперпопулярною народною улюбленицею. Та "Два кольори" досить прудко стали самостійними і зоря "Кобзи" стала закочуватися. Після нетривалого періоду пошуку нового обличчя (пісні "Ой, з-за гори кам'яної" (блюз), "Ой, сад-виноград" (хард-рок), "Біля річки, біля озера" (нью-вейв)), "Кобза" повернулася до старого випробуваного лірично-жартівливого іміджу, який і зафіксовано на двох відеоальбомах гурту - 1983 та 1987 років. До 175 річчя з дня народження Т.Г.Шевченка "Кобза" записала цикл пісень Є.Коваленка "Зацвіла в долині червона калина". Надалі, все спрощуючи свій стиль, "Кобза" перетворилася в рядовий фольклорний гурт, що, в мінімальному складі, профункціонувала в "Київконцерті" до 1997 року. Ще з 1993 року Валерій Вітер інколи виступав в дуеті з Володимиром Кушпетом, згодом до них приєднався Григорій Гарбар. В 1999 році, долучивши Михайла Гая та Ігоря Куриліва (екс-"Джерело"), під дахом студії "Династія" і за продюсування Андрія Толчанова, "Кобза" відродилася та, протягом двох років, записала альбом "Повернення", виданий на CD на початку 2002-го. Паралельно лейбл "Атлантік" перевидав на CD і перші два альбоми "Кобзи" - "Лісова пісня" та "Ішов кобзар", а також збірник пізніших записів "Спомин". Джерело:
Виправлення та доповнення
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/468.html |
|||||||||||||||||||||||
