Кобза

Історія

Власне "Кобза" починалася в Музично-хоровому товаристві з тандему електробандуристів Володимира Кушпета та Костянтина Новицького. В 1969 році до них приєдналися співак, флейтист, саксофоніст Григорій Гарбар та клавішник Олександр Зуєв (екс-"Кругозор"). Участь у Всесоюзному конкурсі артистів естради в 1970 році була невдалою і музиканти вирішили створити вже справжній біґ-бітовий ансамбль. З'явилася ритм-секція - басист Олександр Рогоза та барабанщик Анатолій Лютюк і був навмисно запрошений співак Валерій Вітер, який приніс до новоствореної "Кобзи" частину репертуару гурту "Березень". Саме в той час, у вересні 1971 року фірма "Мелодія" замовила провідній тоді українській співачці Валентині Купріній міньйон з піснею Володимира Івасюка "Водограй". Записані разом з "Кобзою" три пісні настільки сподобалися редакторам "Мелодії", що вони відразу ж замовили їм диск-гігант. Альбом "Лісова пісня" був записаний Юрієм Вінником в студії Будинку культури "Дніпро" і став першим стерео лонг-плеєм українських виконавців. Та на мить з'яви платівки у продажу, в січні 1972 року "Кобзи" вже не існувало - музикантів саме позабирали до армії. Через три місяці з'явилася піратська платівка і в Канаді, і ще 10 років там вважали, що музиканти сидять у таборах.

"Кобза" відродилася навесні 1973 року, правда вже з новою ритм-секцією, котра назавжди залишилася слабким місцем гурту - за час існування в "Кобзі" змінилося 12 басистів і 15 барабанщиків (найдовше протримався Василь Колекціонов). Відразу ж "Кобза" стала лауреатом Всесоюзного конкурсу виконавців радянської пісні у Мінську, пропустивши вперед тільки "Піснярів". Наступного року, на Всесоюзному конкурсі артистів естради виник конфлікт між керівником гурту Олександром Зуєвим та музикантами. Зуєв пішов і, створивши в Черкаській філармонії ВІА "Калина", досить швидко випустив міньйон з колишньою візитівкою "Кобзи" - суперхітом "А ми удвох". Новим музичним керівником "Кобзи" став клавішник-саксофоніст Євген Коваленко (14.04.48), добавилися також нові музиканти - скрипаль Микола Береговий, бандурист Сергій Жовнірович, співачка Лідія Михайленко та гітаристи, які хоч і мінялися щодвароки, все ж були гордістю гурту - Геннадій Татарченко, Вадим Лащук та Всеволод Татаренко. Фолк-рок в той час був єдиним не забороненим варіантом рок-музики в СРСР, та на відміну від пропагованих лідерів стилю - білоруських "Піснярів" та уральського "Аріеля", наша "Кобза" функціонерами від культури досить таки утискувалася - на концертах вона здебільшого виконувала роль акомпанементу нав'язаним згори вокалістами і показувала власну програму в паузах - обробки народних жартівливих пісень та деякі експерименти по змішуванню фолку та джаз-року. Восени 1976 року "Кобза" записала свій другий і останній LP (на диску знайшлося місце і пісням часів "Березня"). Заполонивши теле- і радіоефір, "Кобза" вбачалася офіціозом зразково-показовим ВІА №1 України (Премія ЦК ЛКСМУ ім.М.Островського 1978р.). Хоч сторонніми співаками, на концертах, гурт все ще навантажували - смішно й водночас сумно було чути модні закордонні шлягери у виконанні фольклорного ансамблю. Фатальною для "Кобзи" стала чергова солістка Людмила Гримальська - на початку 1980 року вона знайшла спільну мову зі співаючим басистом Олегом Ледньовим і "Кобза", на короткий час, стала справді суперпопулярною народною улюбленицею. Та "Два кольори" досить прудко стали самостійними і зоря "Кобзи" стала закочуватися. Після нетривалого періоду пошуку нового обличчя (пісні "Ой, з-за гори кам'яної" (блюз), "Ой, сад-виноград" (хард-рок), "Біля річки, біля озера" (нью-вейв)), "Кобза" повернулася до старого випробуваного лірично-жартівливого іміджу, який і зафіксовано на двох відеоальбомах гурту - 1983 та 1987 років. До 175 річчя з дня народження Т.Г.Шевченка "Кобза" записала цикл пісень Є.Коваленка "Зацвіла в долині червона калина". Надалі, все спрощуючи свій стиль, "Кобза" перетворилася в рядовий фольклорний гурт, що, в мінімальному складі, профункціонувала в "Київконцерті" до 1997 року. Ще з 1993 року Валерій Вітер інколи виступав в дуеті з Володимиром Кушпетом, згодом до них приєднався Григорій Гарбар. В 1999 році, долучивши Михайла Гая та Ігоря Куриліва (екс-"Джерело"), під дахом студії "Династія" і за продюсування Андрія Толчанова, "Кобза" відродилася та, протягом двох років, записала альбом "Повернення", виданий на CD на початку 2002-го. Паралельно лейбл "Атлантік" перевидав на CD і перші два альбоми "Кобзи" - "Лісова пісня" та "Ішов кобзар", а також збірник пізніших записів "Спомин".

ВИКОНАННЯ ПІСЕНЬ (4) Назва Слова / Музика A Файли Рік  #  А ми удвох Зуєв Олександр / Зуєв Олександр     1781  Запитай у серця О. Вратарьов / О. Осадчий     85  Ой там за лісочком (народна пісня)     1373  Ой у полі рута-рута (народна пісня) +   729  Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.       Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл! Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими! Примітки: Інформація запозичена з http://www.kmstudio.com.ua/cheremshyna/kobza.htm Дані ввів: DaBaG ::Чугайстр  13.10.2005 Відредаґовано: 09.01.2008 Переглядів: 2733