Тарас Силенко

Біографія

У 1989-1992 рр. навчався в студії на підготовці акторських кадрів при Державній (тепер Національній) капелі бандуристів (педагоги Г.С. Верета та В.В. Мокренко). У 1996 р. закінчив Київський інститут культури. Паралельно з навчанням працював у Стрітівській кобзарській школі, Київському театрі "Берегиня", кобзарював. Лауреат першої вокальної та спеціальної премії на Міжнародному конкурсі культур Придунайського регіону у м. Джурджу (Румунія, 1993 р.). Дійсний член Всеукраїнської спілки кобзарів, де працював референтом. Концертував майже у всіх областях України, а також у Росії, Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Німеччині, Франції, Румунії, Литві, Латвії. Добре освоїв техніку гри не тільки на академічній (хроматичній), але й на старосвітській (діатонічній) бандурах. Виступає і на сценах, і на вулицях. Підтримує зв'язок з кобзарським цехом.

Репертуар надзвичайно багатий та різноманітний: "Та ходить швачка по Хвастові" (про Коліївщину), "Гей знизу, із лиману" (про зруйнування Січі), "Богатирі на заставі" (билина), "Слово о погибелі Землі Руської" (переспів аноніму XIV ст.), дума "Вітчим", "Нема в світі правди", псалма "Бідна моя голівонька" (слова і музика І.Мазепи), "Дума про голод 33-го року" (слова Є. Мовчана, музика І. Рачка), "На Крути" (слова О. Кобець, музика М. Литвина) та багато інших. Власні твори: "Обріс мохом сірий камінь" на слова Л. Боровиковського та інші. Цілий цикл пісень та колядок виконує в дуеті з дружиною бандуристкою Нелею Анатоліївною.