На головну сторінку

Степан Сабадаш



Степан Сабадаш
Сабадаш у свій 85-річний ювілей

Степан Олексійович Сабадаш - український композитор, диригент, Народний артист України.

Це надзвичайно ліричний композитор. Всі його пісні сповненні мелодійністю, яка притаманна Буковинській землі, ліризмом та високим почуттям любові.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 05.06.1920 - 28.08.2006
Місце народження: с. Ванчинець, нині Чернівецької обл.

Біографія

"ТА НЕХАЙ СМІЄТЬСЯ НЕСПОКІЙНА РІЧКА"...

Біографія-нарис

В одному з тихих районів столиці України живе буковинець, талановитий композитор Степан Сабадаш. 5 червня 2005 року йому виповнилося 85 років. Вік поважний, а митець — активний, любить працювати у своєму саду й має чудову пам'ять! І це добре, бо хто, як не сам Степан Олексійович, може розповісти про ті далекі часи, коли, власне, з його пісні починалась нова українська музика, понівечена голодоморами, війнами, проте найбільше — сталінським тоталітаризмом. А він прийшов у музику, щоб розповісти про найкраще — про людську душу, про людські почуття. І йому це вдалося.

Час таки віддаляється від нас із космічною швидкістю. Подумати лише: Степан Сабадаш, нині в Україні, а точніше, в Києві сущий, одну з найпопулярніших своїх пісень — "Марічку" — написав... ще у сталінську епоху. З огляду на те, що пісня ця була дуже особистісна і її ліричний герой думав зовсім не про громадське, а тільки про одне —

Та нехай сміється неспокійна річка — все одно на той бік я путі знайду, —

можна вважати цей твір революційним на тлі тодішніх "маршів ентузіастів". Але найцікавіше навіть не те, що "Марічку" пам'ятають і сьогодні, здебільшого покоління 50-60 років, а те, що пісня живе у народі вже як фразеологізм, бо часом навіть серед молодих почуєш "Чарівна Марічко!". А це вже серйозний показник.

І що ж ми знаємо сьогодні про знаменитого у 60-ті роки ХХ століття маестро, який залишив справді глибокий слід в українській пісенній культурі? Бо, окрім "Марічки", в Сабадаша є пісні, які стали класикою жанру й можуть бути окрасою репертуару співаків найвищого класу. Передусім "Пісня з полонини", "Очі волошкові", "Вишні".

Степан Олексійович народився у далекому 1920 році 5 червня в селі Ванчинець нинішнього Новоселицького району, а тоді це була територія Румунії. Мав 8 братів і сестер, отож змалечку був навчений працювати. Але... музикантами народжуються! Одного разу йому вдалося "приміряти" до свого плеча скрипку, яка належала сільському музиці. І він вирішив, що зробить собі таку ж. Дізнався від маминого брата, що найкраще дерево для цього — горіх, знайшов його на власному городі, цілий місяць чаклував над ним, нарешті все зібрав, натягнув струни з ниток, для смичка насмикав кінського волосу з хвоста. І... музики не почув! Було йому тоді 11 років. Дядько Яків знову дав пораду — струни зробити з дроту. І таки почав видобувати з них малий Сабадаш якісь звуки! А дядько Яків, який дуже любив співати, брав хлопця з собою на весілля.

Як же треба було просити тата, щоб той відвів Степанка до регента церковного хору! Нарешті батько відпустив. Регент вислухав усе, що йому наспівав хлопчина. Видно, йому сподобався спів — він узяв хлопця до себе в науку і навіть натягнув на скрипку справжні струни. І цілу зиму Степан вчився до крові, до болю в пальцях. Навіть про їжу забував, так його приваблювали звуки... Регент же нарадив вивчитися грати на трубі, щоб у армії потрапити в музичний підрозділ. Проте у 18 років, вже керуючи сільським оркестром, хлопець захворів на запалення легенів і трубу довелося покинути. Взявся за акордеон. І через два роки став найкращим акордеоністом краю. Його запрошували до себе на свята румунські графи й барони, посилали за ним фаетон і носильника для акордеона. Гонораром за виступи найчастіше були смажені й варені кури, поросята. А одного разу його запросили на Бухарестське радіо, й виступ почула сама королева. Вона хотіла, щоб молодий акордеоніст жив у столиці королівства, згодна була допомогти навіть з помешканням.

Своєю грою Сабадаш заробляв і на навчання в Чернівецькій консерваторії, а щоб вступити туди, підробив документи, записавшись румуном. У 1940-41 рр. закінчив Чернівецьке музичне училище. А після війни добрі музики, навіть у СРСР, були на вагу золота. І Сабадаш пішов працювати концертмейстером у Чернівецький драмтеатр. Одночасно керував самодіяльним хором на трикотажній фабриці. Там і написав свою першу пісню — про передовиків. Повіз її на огляд у Київ — і заслужив оплески самого Григорія Верьовки.

І все ж, яким би не був талановитим композитор, для хорошої пісні потрібен хороший текст. У той час у Чернівецькому медичному інституті навчався й проходив практику десь у гірському селі студент Михайло Ткач. Він і приніс в обласний будинок народної творчості, який підтримував митців-початківців, вірш "Марічка". Як згадував сам поет, директор будинку творчості дійшов висновку, що варто було б оголосити конкурс на кращу музику до цього вірша. Одного разу отримав вірш на руки і Сабадаш. "Вірші схвилювали, — згадував Степан Олексійович, — доки біг додому, в голові вже зароїлась мелодія. Музика лягала легко, як туман на долину".

Вперше "Марічку" виконав хор музичного училища, в якому на хорово-диригентському факультеті, на цей раз заочно, навчався Сабадаш. Пісню довелось двічі повторити на "біс!". Але в обласній філармонії, куди, окрилений удачею, подав пісню молодий композитор, її не прийняли. Проте згодом змінився керівник Буковинського ансамблю — ним стала Алла Петрівна Серебрій. Вона взяла "Марічку" до виконання й повезла її на гастролі по Союзу. А потім "Марічку" попросив у автора Дмитро Гнатюк. І повіз її по світах.

А на Буковині, в Україні пісню полюбили, співали старі й малі. А що ж композитор? Він працював: писав пісні, диригував хором, грав на танцях на майданчику колишнього кінотеатру імені Зої Космодем'янської, і чернівецькі дівчата намагались за будь-яку ціну потрапити саме в цей зал, щоб танцювати "під Сабадаша". А він направду був чудовим акордеоністом! І невідомо, в який саме час постукало до нього натхнення й народилась чудова мелодія, яка потребувала тексту! Сабадаш, за відсутності співавтора, взявся за вірші сам. Не дуже вони йому сподобались, ті рядки. Але вже які є!

Поїхавши на декаду українського мистецтва у Москву, зайшов до родичів — двоюрідної сестри дружини Олени Пономаренко та її чоловіка-військового. Коли Олена почула пісню, то запропонувала: вона сама напише нові слова. Сабадаш засумнівався, бо ж жінка за освітою — інженер. Проте вранці, коли Олена дала йому 26 (!) куплетів, він-таки знайшов те, що треба:

Сонце сіло за горами Та й за верховину. А гуцул давно чекає Кохану дівчину...

"Пісню з полонини" також розніс по світу Дмитро Гнатюк. А згодом Сабадаш — уже в ранзі відомого мало не на весь Союз композитора — створює вокальний ансамбль "Марічка" при Чернівецькому палаці культури працівників текстильної промисловості. Потрапляють співати у цей престижний колектив найталановитіші. Вони виконують, крім уже названих — "Гуцулочки" на вірші Миколи Бакая, "Вишні", ще одну ніжну пісню про кохання на вірші Злати Бичкової, й багато інших творів, які натхненно пише Степан Сабадаш. Він витримує тягар слави й зовсім не має часу "почивати на лаврах", бо за дорученням обласного керівництва готує свято за святом — то обжинки, то свято весни... І до кожного треба нову пісню. А ще ж хори — трикотажної фабрики, університетський, Палацу текстильників — до речі, цей виступає в постановці самодіяльного оперного театру "Борис Годунов" і їде в Москву на найпрестижнішу союзну сцену — у Кремлівський палац... Звичайно ж, такі навантаження виснажували нервово й фізично. Дружина рідко бачила вдома, навіть не приносило радості нове прекрасне помешкання в особняку в престижному районі Чернівців. Сабадаші жили на першому поверсі, а на другому — працівник обкому партії Леонід Кравчук — майбутній Президент України.

У 1965 році на декаду українського мистецтва в Ленінград Степан Сабадаш повіз нову пісню "Очі волошкові", мелодія якої, як це часто буває в талановитих людей, народилась спонтанно, від якогось підсвідомого поштовху. І сталось це під час повернення додому з чергового семінару в столиці. Просто поруч були великі голубі очі молодої дівчини, які й спонукали до народження твору:

Ой ви очі волошкові,

мов троянди пелюстки, уста...

І хоч над текстом ще працював поет-пісняр Анатолій Драгомирецький, приспів залишився Сабадашів. А пісню виконав уперше Євген Савчук у супроводі ансамблю "Марічка" — той самий Савчук, якого знаємо як видатного українського диригента, Шевченківського лауреата. Але найкраще заспівав "Очі волошкові" Дмитро Гнатюк.

У 1967 році Степан Сабадаш переїхав до Києва, там працював у Жовтневому палаці, писав пісні, багато з них ставали популярними, але слави "Марічки" чи "Пісні з полонини" не сягнула жодна. Часом приїжджав у Чернівці, виступав. Проте почав втрачати слух і концертував усе менше. Пам'ятаю його приїзд у 1980-му й виступ на Чернівецькому обласному телебаченні.

Він став добрим садівником — посадив 90 і виростив 90 дерев, він збудував дім. Проте найкраще йому все-таки було на Буковині, де, на його думку, "лиш перейдеш Черемош, сам співаєш, душа прагне. Це з молоком матері передається з покоління в покоління".

Нині ансамблем "Марічка" керує одна з учасниць того, Сабадашевого, складу Олена Кузнецова. А сама пісня живе в позивних радіо "Буковина" і, звичайно, в серцях тисяч шанувальників.

------

Із незначними виправленнями:

Парасковія НЕЧАЄВА, журналіст, спеціально для громадсько-політичного тижневика "ДОБА" № 38 (312), вівторок 20 травня 2003 року.

Джерело: http://www.doba.cv.ua/index.php?file=news.php&num=312&s=10#pos

Матеріали надав: Anrzej.

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Вишні Злата Бичкова / С. Сабадаш     2881
 Гей, Васильку А. Драгомирецький / С. Сабадаш     296
 Гуцулочка М. Бакай / С. Сабадаш     1180
 Диво-сон О. Демиденко / С. Сабадаш     1148
 Марічка
 (В'ється, наче змійка, неспокійна річка...)
М. Ткач / С. Сабадаш 5      58456
 Осінь Т. Коломієць / С. Сабадаш    1496
 Очі волошкові А. Драгомирецький / С. Сабадаш 4    22262
 Пісня з полонини
 (В Пісні Серце розкриваю)
О. Пономаренко / С. Сабадаш       8024
 Ромашка Л. Курявенко / С. Сабадаш     367
 Столиця дитинства В. Кудрявцев / С. Сабадаш     1224
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Примітки:

Відділом літератури з питань мистецтва 7 червня 2005 року у приміщенні обласної філармонії підготовлена розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Душа його у пісні відображена", на якій представлені відомості про життя та творчість композитора, його музичні добірки та рукописи пісень.

Дивитись: http://hosted.sacura.net/library/Myropr/sabadash.htm


Найвідоміші пісні:

1. "Марічка" на слова Михайла Ткача.

2. "Пісня з полонини" на слова спільні з Оленою Пономаренко

3. "Очі волошкові" на слова Анатолія Драгомерецького (1965)

4. "Вишня" на слова З. Бичкової

5. "Гуцулочка" на слова Миколи Бакая

Дані ввів: bohdanko  20.06.2005
Відредаґовано: 28.08.2018
Переглядів: 12889



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
16. Юрий_Крылатов (член клубу) 22.07.2011 15:42    
А ще у Степана Сабадаша є пісня про вареники, там такий приспів: їжте, їжте, просим щиро, вареники наші з сиром, вареники непогані, вареники у сметані... Хто знає, додайте на сайт.
0/0

15. Гориславець (член клубу) 04.07.2011 15:03    
Пісня "Вишні" щойно додана.
0/0

14. Mariab (користувач) 04.03.2011 18:50    
шукаємо слова пісні С.Сабадаша " Вишні"
0/0

13. Ivan A. (гість) 07.04.2010 13:50    
Вiтаемо всiх з Алма-Ати! Не могу не откликнуться. В 60-х я жил в Черновцах. Ходил в какой-нибудь там 5-6 класс. Увлекался Beatles. Дома говорили по-русски. В общем -- укр культуре немного оставалось места. И вот однажды заехали на велосипедах в р-он резиденции (знаменитый комплекс чешск. архитект. Иозефа Главки - ныне Университет), и кто-то говорит -- а тут композитор Сабадаш живет. Ну надо же! Хоть мы Beatles преимущественно слушали, но Маричку и Пiсню з полонини все знали. Оказывается знаменитый композитор живет совсем рядом с нами! А мы думали -- в Киеве или в Москве. Эта новость всех поразила. Потом я у знакомых просил пластинки с песнями Сабадаша. Буковинский маэстро вмиг подвинул в сторону Beatles. Да, Гнатюк великолепно пел его песни. А как-то по Радио Свобода, уже в 90-х, и сам композитор рассказывал про историю со скрипочкой -- как он ее сам мастерил в далекие 30-е в селе в румынские еще времена. Сабадаш великий композитор!
0/0

12. Рома (гість) 06.04.2010 21:54    
Всем низкий поклон!Степан Сабадаш-он двоюродный брат моего дедушки,который тоже родился в этом селе.но,когда родился мой отец,у него в свидетельстве о рождение не много,случайно, изменили фамилиюя щас живу в Днепропетровской области,может кто хочет познакомится со своими далекими родствиниками,я буду рад!мой мобильный:0984293752 звоните.
0/0

11. vikola (гість) 18.02.2010 10:09    
дякую дякую.
0/0

10. greenvit (користувач) 04.01.2010 11:47    
Така багата творчість, а викладено лише три пісні... Давно шукаю "Гуцулочку", та й від решти не відмовився б.
0/0

9. Pavlyk 21.12.2009 16:44    
Допоможіть скачати пісню на музику композитора С. Сабодаш "Очі волошкові"!
0/0

8. Микола (гість) 15.12.2009 19:30    
Допоможіть знайти, щоб скачати пісні на музику композитора С. Сабодаш очі волошкові, марічка та інші
0/0

7. Михайло Маслій (гість) 10.03.2009 20:52    

Сабадаш Степан Олексійович (5. 06. 1920, с. Ванчинець, нині Чернівецької обл.) – 28. 08. 2006, м. Київ) — український хоровий диригент і композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1965), народний артист України (2000). Закінчив (1956) Чернівецьке музичне училище. До 1967 мешкав у м. Чернівцях, був концертмейстером, очолював вокальний ансамбль "Марічка". Від 1967 — у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі у м. Києві.

Найкраще Степана Сабадаша (музика)

"Марічка" (М.Ткач), "Очі волошкові" (А.Драгомирецький), "Пісня з полонини" (О.Пономаренко), "Вишні", "Ромашка" (Л.Кудрявенко). "Гуцулочка", "Моя Буковина", "Ой на плаї скрипка грає" (Л.Барабанов), "Ой думала я" (І.Кутень), "Гей, Васильку" (А.Драгомирецький), "Осінь" (Т.Коломієць).
0/0

6. Сергій Сабадаш (гість) 24.12.2007 16:19    
Сергій Сабадаш, родич композитора, прихильник його творчості. Хотів би отримати повний каталог його пісень. Адреса: sabadash.@mail.ru Телефон:80666332692. Моє вітання С.Л.
0/0

5. Тетяна Маслак (гість) 19.11.2007 18:17    
Пiсня Степана Сабадаша "Марiчка"
з'явилася у репертуарi колективу спочатку нашого iснування. Ми полюбили цю пiсню назавжди. Поступово поширювався
репертуар,концертна дiяльнiсть.
Але ж де б ми не виступали,якi пicнi ми
не спiвали,завжди чули:
"- Чарiвна!- Марiчку давай! -"
Ця пiсня стала нашою вiзитною карткою,

0/0

4. Татiана Маслак (гість) 10.11.2007 07:53    
(Республiканський конкурс
"Пicенний Вернiсаж - 91"
Нагороджуеться Дипломом i званням Дипломанта Республiканського конкурсу
Жiночiй ВIА "ЧАРIВНА" - за високий
рiвень виконання сучасноi укр. пiснi
голова жюрi- IВАН КАРАБИЦЬ.
члени жюрi- М.ТКАЧ та iнщi......)
На конкурсi ми виконали двi пicнi:
"Мати й Мачуха" - I.Карабиця
"Марiчка" - С.Сабадаша у новiй
обробцi пiд акустичнi iнструменти. Пiсля
виступу до нас у кiмнату прийшли
Iван Карабиць та Михайло Ткач:
"Дайте хоч подивитися на тих дiвчат!"
Вони дивилися на нас а ми на них декiлько хвилин. Це запам'яталося на усе життя.
Куди можна вислати запис цих пiсень,як що це цiкаво? З повагою
"ЧАРIВНА"

0/0

3. С.Л. (гість) 18.07.2007 13:17    
Колись навчалась в інституті з Сабадашем Сергієм в м. Івано-Франківську(родичем Степана Сабадаша), хотілось би отримати його Email.
0/0

2. Микола Корчак (гість) 09.03.2007 04:23    
Це,шановні,наше минуле і наше майбутнє!
Шануймося,УКРАІНЦІ!
Що сказати,своїй коханій Галинці,на 8-ме березня нагадав ...." ой ви очі волошкові...!"Сказати просто нічого,усе сказано до нас!А як сучасно...!!!
0/0

1. Сергій (гість) 19.08.2006 22:23    
Родич Степана Сабадаша.1\6о
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/365.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ