Олексій Попов

Заслужений артист УРСР. Конферансьє. Ведучий концертів, конкурсів і фестивалів
Єдиний в Україні конферансьє удостоєний почесного звання "Заслужений артист УРСР". Лауреат П'ятого Всесоюзного конкурсу артистів естради.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 15.05.1946 - 06.11.1996
Місце народження: м.Донецьк
Адреса: м.Київ

Біографія

Олексій Федорович Попов народився в шахтарській сім'ї. Юнаком приїхав в Київ, де закінчив Республіканську студію артистів естради. Своїм вчителем Олексій вважав старійшину української естради - Миколу Михайловича Синьова, син якого - Віктор став постійним автором монологів, інтермедій для Олексія Попова.

В часи,коли естрада була не лишень пісенною, роль конферансьє, ведучого концерту була вагомою. Він не лише оголошував номери - він ніби зшивав їх ниткою, спілкувався зі слухачами. Олексія Попова за його чарівну усмішку та неповторну манеру роботи на сцені називали "сонячним конферансьє".

Більше чверті віку пропрацював він в "Укрконцерті" та "Київконцерті".Був керівником популярної творчої групи "Очима молодих"(1970-1987).На українському телебаченні ведучим телепрограми "Я+Ти". На П'ятому Всесоюзному конкурсі артистів естради(1974) здобув звання лауреата, представляючи молодих, початкуючих тоді: А. Пугачову, Г. Хазанова, Р. Ібрагімова та інших популярних згодом виконавців. Він вів в Києві Міжнародну естрадну програму "Мелодії друзів" кілька років, йому довіряли найвідповідальніші концерти, вечори, фестивалі, ювілеї...

Працюючи в художніх радах допомагав становленню молодих талантів, про що з вдячністю згадують багато митців української естради, зокрема Н. Яремчук, В. Білоножко, В. Свирид... З ним любили працювати Софія Ротару, Назарій Яремчук, Микола Мозговий, Надія Шестак та багато інших. Він був професіоналом естради, про що відзначали свого часу Аркадій Райкін, Юрій Тимошенко (Тарапунька) та інші корифеї сцени...

Працював режисером в Театрі пісні М. Мозгового, мав багато житєвих і творчих планів... Невиліковна хвороба передчасно забрала його з життя...Похований на Совському кладовищі Києва.