На головну сторінку
Дізнатися більше

Лада Рева




Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 1925 - 28.08.2006
Місце народження: Київ

Біографія

Лада Рева - видатна українська поетеса, авторка багатьох чудових пісень, у тому числі "Летять ніби чайки", що у виконанні Дмитра Гнатюка стала супершлягером, однією з найкращих пісень ХХ століття.

Народилася Лада Iванiвна у 1925 році в Києвi, у сiм'ї вiйськового, i пройшла досить нелегкий життєвий шлях. Вже з дитинства пiзнала поневiряння, сирiтство, бо батька у 1937 роцi в Ленінакані (Вірменія), куди переїхала її сiм'я, було заарештовано i розстрiляно як "ворога народу". Причому, як потiм з'ясувалося, за дружбу з Костянтином Рокосовським, що пізніше був реабілітований і став однією з ключових фігур у Червоній армії. Мама, пiсля викликiв до НКВС, допитiв, якi траплялися все частiше, з маленькою Ладою вирiшила тiкати до київських родичiв. Там їй дивом вдалося влаштуватися на роботу, бо вже не мала документiв, якi ще в Ленiнаканi вiдiбрали вiдповiднi органи влади. Майбутній поетесі доводилося приховувати деякi факти своєї бiографiї, зокрема про батька. Про це тодi не повиннi були дiзнатись, бо інакше життя склалося б зовсiм по iншому. Тому i в комсомол не вступала.

Саме у Києвi, мiстi, де народилася, шiстнадцятилiтню Ладу застала вiйна. Коли радянськi вiйська покидали столицю України i 14-16 лiтнi юнаки i дiвчата намагалися стримати наступ ворога, у Голосiївському лiсi її поранило. Доля склалася так, що вже в окупованому німцями місті вона опинилася у шпиталі Івана Сосніних, який лікував німців, але й одночасно допомогав радянським підпільникам. Після війни, у Бельгії, де Лада Рева перебувала у складі групи, відправленої по наших полонених, її вдруге поранили "власівці". Лікарі винесли вирок, що ноги, які після цього стали бездіяльними, не піддаються лікуванню. Почути таке молодій дівчині було нелегко. Але знову їй посміхнулася доля - з хворобою справилася проста сільська знахарка.

У поезію була закохана з дитинства. Ще у школі почали з'являтися перші поетичні спроби. А у 60-ті роки ім'я Лади Реви стало відоме на весь світ, і в першу чергу завдяки пісні "Летять ніби чайки". Композитор Юдіф Рожавська якось зателефонувала поетесі і замовила написати вірш для веселої пісні у стилі французького шансону. Але Рева тільки-но повернулася з похорону друга і перебувала в меланхолійому стані. Тому веселого вірша не вийшло - полилися зовсім інші рядки, які через кілька годин вона продиктувала Рожавській по телефону. Юдіф Григорівна зателефонувала наступного дня о п'ятій ранку і сказала: "Ладо Іванівно, послухайте нашу з вами пісню!" Спочатку її виконала Лариса Остапенко, а згодом, на одному з урядових концертів, проспівав Дмитро Гнатюк. І пісня зазвучала з такою силою, що листи авторам і виконавцю надходили навіть із-за кордону. А пісня "Якби я вміла вишивать" разом із композитором Ніною Андрієвською була написана особисто для Белли Руденко. Але співали її дуже багато виконавців і навіть колективи. На вірші Лади Реви писали музику Платон Майборода, Ігор Шамо, Андрій Штогаренко, Анатолій Кос-Анатольський, Аркадій і Віталій Філіпенки, Яків Цегляр, Олександр Зуєв... Її пісні звучать у фільмах "Матрос Чижик", "Юлька", "Флаги на башнях", "Море зовет".

Поетесою зроблено численні переклади зарубіжної поезії на українську мову. Вийшло дві збірки віршів Лади Реви (друга - незадовго до смерті) і дві збірки пісень, а також книга спогадів. А ще через бюро пропаганди Спілки письменників України поетесою було зроблено біля чотирьох тисяч виступів. Однак до Спілки її так і не прийняли. Колись хотіли прийняти, але, як то кажуть, не судилося. Після того, як кандидатуру Лади Іванівни затвердили, і її привітали колеги поети Микола Сингаївський і Олекса Ющенко, то в ЦК Компартії (а тоді список обов'язково затверджували там) прізвище Рева було викреслено. Тоді ж крім неї не пройшло також більше двадцяти письменників і поетів Західної України.

Після смерті чоловіка - кінорежисера Олександра Козиря і трагічної загибелі єдиної доньки Наталі, Лада Рева залишилася з онучкою і правнучкою, яких любила до безтями. Жила відома поетеса далеко від центру Києва у надто скромній квартирі, яку не раз заливали сусіди, на дуже маленьку пенсію, бо їй так і не було надано статусу учасника війни, не кажучи вже про учасника бойових дій. Була зовсім втратила зір, але завдяки добрим знайомим, які допомогли фінансово, зробила операцію і зір повернувся. І тому, коли приходило натхнення - завжди була за письмовим столом. Любов до поезії і жадоба життя тримала на світі. Але 28 серпня 2006 року на 82-му роцi життя серце видатної української поетеси зупинилося...
Сторінки в інтернеті:
  • http://uaestrada.org/poeti_pisnjari/reva-lada

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Квіт любові Лада Рева / невідомий     319
 Летять, ніби чайки... Лада Рева / Юдіф Рожавська      9509
 Ой, сонечко, сонечко Лада Рева / Яків Цегляр    515
 Солов’ї Лада Рева / Л. Тельнюк     368
 Сонечко Лада Рева / Юдіф Рожавська     2616
 Яблучка Лада Рева / Т. Шутенко     1844
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані ввів: Гориславець  25.11.2011
Відредаґовано: 05.10.2013
Переглядів: 2713



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/2533.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB