На головну сторінку
Дізнатися більше

Іван Котляревський



Іван Котляревський
робота художника-гра   фіка Василя Чебаника
Письменник, драматург, перший класик нової української літератури.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 09.09.1769 - 10.11.1838

Біографія

Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було "пожалувано" дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває для себе творчість Ломоносова, Кантемира, Сумарокова. Один із співучнів Котляревського згадував про поета, що той "мав пристрасть до віршування і вмів до будь-якого слова вправно добирати рими, дотепні і вдалі, за що товариші по семінарії прозвали його римачем".

У 1789 році, після смерті батька, двадцятирічним юнаком він на останньому році навчання залишає семінарію і починає служити чиновником у полтавських канцеляріях, а згодом вчителює у поміщицьких родинах. "В цей період свого життя бував він на зібраннях та іграх народних і сам, переодягнений, брав участь у них, дуже уважно вслухався в народну розмову, записував пісні й слова, вивчав мову, характер, звичаї, обряди, вірування, перекази українців, наче готуючи себе до майбутньої праці..."

Саме під час вчителювання, з 1794 р., й розпочинається творча робота письменника над славнозвісною "Енеїдою". Протягом 1794-1796 рр. І.Котляревський працює над першими трьома частинами поеми.

З 1796 по 1808 р. І.Котляревський перебуває на військовій службі. У складі Сіверського полку, сформованого на базі українського козацького полку, брав участь у російсько-турецькій війні, особливо відзначившись у баталіях під Бендерами та Ізмаїлом. За відвагу й хоробрість І.Котляревського було відзначено кількома нагородами.

Навіть у нелегких бойових буднях Іван Петрович продовжує працювати над "Енеїдою". Спочатку І.Котляревський не мав наміру публікувати поему, вона поширювалася серед читачів у рукописних копіях, але в 1798 році її видав у Петербурзі один із любителів українського слова, конотопський поміщик Максим Парпура. Згодом, у 1808 році, книговидавець І.Глазунов повторив це видання. Ці публікації робилися без відома і згоди автора, тому вийшли зі значними огріхами, які не могли задовольнити автора.

У 1808 році в чині капітана І.Котляревський виходить у відставку і пробує влаштуватися на цивільну службу в північній столиці. У 1809 році з'являється друком його знаменита поема у чотирьох частинах "Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским". На титулі містилося авторське зауваження: "Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий".

З 1810 року і до кінця свого життя Іван Петрович Котляревський живе в Полтаві, працюючи наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян - навчально-виховного закладу, в якому навчання відбувалося за програмою гімназії. З 1827 року - попечитель "богоугодних закладів" Полтави. На цьому відповідальному поприщі І.Котляревський зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу. Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. У 1818 році його призначають директором Полтавського театру. З метою збагачення репертуару він створює драму "Наталка Полтавка" і водевіль "Москаль-чарівник", які з успіхом було поставлено у 1819 році. Так, на полтавській сцені, з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр.

Стараннями І.Котляревського було випущено з кріпацтва М.Щепкіна, який згодом успішно виступав у п'єсах свого покровителя. У 1821 році поет закінчує писати поему, останню частину "Енеїди", але побачити повне видання йому не судилося. Воно з'явилося на світ у 1842 році, уже після смерті автора. У 1835 році за станом здоров'я І.Котляревський виходить у відставку, але не пориває з культурним життям того часу. До нього постійно зверталися за підтримкою і порадою представники найширших верств населення, і кожному він намагався надати необхідну допомогу. Тому з величезним сумом і болем було зустрінуто звістку про його смерть 10 листопада 1838 року.

Джерело: http://mincult.gov.ua/

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Віє вітер, віє буйний І. Котляревський / народна +     27770
 Віють вітри
 (Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...)
І. Котляревський / народна     8990
 Віють вітри
 (Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться...)
І. Котляревський / народна        26801
 Ворскло річка
 (Пісня з п'єси "Наталка-Полтавка")
І. Котляревський /      4361
 Всякому городу Г. Сковорода /       33230
 Де згода в сімействі
 (арія з опери "Наталка-Полтавка")
І. Котляревський /      102232
 Ой під вишнею, під черешнею І. Котляревський / народна 4       98659
 Ой я дiвчина Полтавка
 (Пісня з п'єси "Наталка Полтавка")
І. Котляревський / М. Лисенко     78364
 Сонце низенько
 (Сонце низенько, вечір близенько...)
 (Пісня з п'єси "Наталка-Полтавка")
(народна пісня)       304993
 Сонце низенько, вечір близенько І. Котляревський /        63055
 Чого ж вода каламутна І. Котляревський / народна     7995
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  20.10.2003
Відредаґовано: 29.10.2015
Переглядів: 30630



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Василь Білоцерківський (гість) 27.02.2010 00:49    
До Івана Котляревського
(після відвідання оселі нашого Батька у Полтаві, листопад 2009 р.)

Довічно, Іване,
Твій цвіт не зів*яне:
І в мирі, і в герці
У кожному серці –
Дівочім, юнацькім,
Селянськім, козацькім –
Зростатиме вільно,
Стосмішно й стобільно:
То ясенем буйним,
То явором чуйним,
А чи на калині
В широкій долині...
Знайду, поцілую
І з ним помандрую
До рідної хати,
Де батько і мати,
Де карії очі,
Чекають щоночі...
В них – ціла Вкраїна твоя.
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/152.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB