На головну сторінку

Маруся Чурай




Перейти до списку пісень >>

Біографія


УРЕ (Укр.рад.енц.:)


ЧУРАЙ Марія Гордіївна (Маруся Чурай, Чураївна) — легендарна укр. нар. співачка й поетеса.

Нібито жила в серед. 17 ст. у Полтаві.:-)

Образ Ч. як творця укр. нар. пісень ("Ой, не ходи, Грицю", "Засвистали козаченьки" та ін.) склався під впливом літ. творів 19 ст.:-))

Документальних свідчень, записів нар. переказів про Ч. немає.


Сюжет пісні-балади "Ой, не ходи, Грицю" — в основі повісті О. Шаховського "Маруся, малороссийская Сапфо" (1839), а також багатьох ін. творів (балади, поеми, драми, повісті), написаних протягом 19—20 ст. укр., польс. та рос. мовами (К. Тополя, В. Александров, M. Старицький, В. Самійленко, О. Кобилянська, Б. Залеський, О. Чюміна та ін.).

В укр. рад. літ-рі сюжет балади опрацьовували І. Сенченко, І. Микитенко, Л. Забашта, І. Хоменко, Л. Костенко (роман у віршах "Маруся Чурай", 1979) та ін.

Баладу "Ой, не ходи, Грицю" перекладено польс. (1820), чес. (1822), нім. (1822), франц. (1830), англ. (1848) та ін. мовами.


Літ.:

Нудьга Г. Балада про отруєння Гриця і легенда про Марусю Чурай. "Жовтень". 1967, № 2.

Г.А. Нудьга.



УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:)


ЧУPАЙ Марія Гордіївна (Маруся Чураївна) — легендарна укр. нар. співачка та поетеса.

За переказами:-), жила 1625 — 50 у Полтаві.

Її вважають авторкою пісень "Засвистали козаченьки", "Ой не ходи, Грицю...".



МУ (Митці України:)


ЧУРАЙ Марія Гордіївна (Маруся Чурай, Чураївна) — легендарна укр. народна співачка й поетеса.

Нібито жила у Полтаві в середині 17 ст..

Образ Ч. як творця укр. нар. пісень ("Засвіт встали козаченьки", "Котилися вози з гори" та ін.) склався під впливом літ. тв. 19 ст.

Документ. свідчень, записів нар. переказів про Ч. немає.

Сюжет пісні-балади "Ой не ходи, Грицю" — в основі повістей "Маруся, малоросійська Сапфо" О. Шаховського (1839), "У неділю рано зілля копала..." О. Кобилянської (1909) та багатьох ін. тв. (М. Старицький, Б. Залеський та ін.), в т. ч. і в сучас. л-рі (зокрема, роман у віршах "Маруся Чурай" Л. Костенко, 1979, 1983).

Цю пісню на поч. 19 ст. перекладено нім. та франц. мовами, її використано в низці творів світової музики (зокрема, Ф. Лістом).

1987 у м. Полтаві споруджено і названо на її честь "Співоче поле Марусі Чурай".


Вид.:

Л. Кауфман. "Дівчина з легенди — Маруся Чурай" (1967, 1974).



Фундаментальная электронная библиотека "Русская литература и фольклор" (ФЭБ). / Белецкий А., Кирилюк Е., Подгайный Л. Украинская литература // Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929—1939. Т. 11. — М.: Худож. лит., 1939. — Стб. 509—588. / http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/leb/leb-5091.htm


"Стирание" границы между письменной лит-рой и фольклором.


Див. також — "Отрадный результат нашего движения к коммунистическому обществу":

"Стирание границ между фольклором и лит-рой".


Сентиментализм "народных песен" ХVІІІ в. В XVIII в. граница между письменной лит-рой и фольклором нередко стирались: фольклор XVIII в. переполнен материалом книжного происхождения, и на основании песенников XVIII в. можно было бы говорить о существовании, рядом с разобранными уже фактами, группы писателей, культивировавших сентиментальный, "чувствительный" стиль, в это время все шире охватывавший и русскую лит-ру (к числу авторов таких песен-романсов относятся наполовину легендарные поэты Климовський, "козак-стихотворец", и Маруся Чураівна, Подільський, Пашковський, Семержинський, Танський, Добриловський и др.).


"Национальная романтика" укр. панства. С этим наследием — бурлескно-сатирической поэзией и поэзией сентиментального стиля — У. л. вступила в свой новый период, открывавшийся лит-ой деятельностью Котляревського. В этот новый период укр. лит-ра выступила не только с зачатками реализма, но и с зачатками "национальной романтики", зарождавшейся в среде укр. панства.

Значительная часть его приспособилась к чиновническо-крепостническим порядкам царской России, но другая, меньшая, часть, реагировала на возраставшее экономическое подчинение Украины Россией и уничтожение местного своеобразия то политическими выступлениями, то апелляцией к славному прошлому.


"История руссов" Гр. Полетики. Последней цели служила "История руссов" Гр. Полетики [1725—1784] — обозрение событий укр. истории до 1769, в котором еще Пушкин отмечал "картины, начертанные кистью великого живописца". Вместе с упомянутыми выше козацкими летописями "История руссов" долгое время являлась источником стихов и художественной прозы на исторические темы — как у украинских, так и у русских, обращавшихся к укр. темам, писателей XIX в.

...


Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  23.02.2009
Відредаґовано: 23.02.2009
Переглядів: 33213



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
3. лера (гість) 19.09.2011 18:25    
іла гарно мовою, тому й складала чудові пісні.
0/0

2. максим (гість) 07.09.2011 17:57    
Пам'ятник Марусі Чурай (Полтава)
У ХІХ столітті постать Марусі — талановитої складачки пісень, — що отруїла зрадливого коханого, хвилювала багатьох діячів української культури. Так, тему отруєння невірного коханця обігрують Левко Боровиковський в баладі "Чарівниця" (1834) та Степан Руданський — балада "Розмай" (1854). Марусі Чурай присвячено оперету "Ой не ходи, Грицю…" (1876) харківського драматурга В. С. Александрова та драму М. П. Старицького з такою ж назвою. Проте, це твори, в основу яких покладено пісню Марусі "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", й тому в них велика доля вигадки. Перша ж спроба показати справжні події з життя Марусі Чурай належить письменникові Г. Бораковському, який, використавши розповіді старого козака з Полтавщини, створив драму "Маруся Чурай — українська піснетворка"
0/0

1. рокса (гість) 22.11.2010 18:10    
МАРУСЯ ЧУРАЙ. ТРАГЕДІЯ БЕЗСМЕРТНОЇ УКРАЇНКИ
       
       Більш як 350 років тому з уст молодої української дівчини полетіла у світ тиха журлива пісня "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Цю пісню люблять і співають до сьогодні, вона існує в записах фольклористів, обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови.
       
       Вічна тема кохання, зради і помсти хвилює і бентежить наші душі, як хвилювала душі наших далеких предків століття тому. Чарівна мелодія і високе поетичне слово огортають слухача смутком і співчуттям до бідного Гриця і до дівчини, яка його згубила, до скороминущості й трагічності такого короткого і такого солодкого людського життя.
       
       Слід додати, що жодна з пісень не мала такого впливу на українську літературу, як ця. Сюжет "Гриця" став основою для творів Л. Боровиковського ("Чарівниця"), С. Руданського ("Розмай"), М. Старицького ("Ой не ходи, Грицю"), О. Кобилянської ("У неділю рано зілля копала"), І. Микитенка ("Маруся Шурай"), І. Сенченка ("Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці"), Л. Костенко ("Маруся Чурай") та багатьох інших авторів.
       
       ФАНТОМ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? 
       А чи існувала реальна Маруся, чи існував Гриць? Чи не є вся ця історія фантомом, витвором народної уяви, доповненим фантазією і талантом видатних літераторів?
       
       Перша романтизована біографія Марусі Чурай була створена відомим російським драматургом Олександром Шаховським (1777—1846). У виданому 1839 року збірнику "Сто русских литераторов" було надруковано його історичну повість "Маруся, малороссийская Сафо". За О.Шаховським, Маруся Чурай народилась у 1625 році, її батько козацький урядник Гордій Чурай як один з провідників антипольського повстання 1637 р. був страчений у Варшаві. Маруся залишилась сиротою і разом з матір’ю Горпиною Чурай жила в Полтаві. Саме в Полтаві й розкрився її дар поета-піснетворця.
       
       Маруся була надзвичайно музикальною і волод
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/1322.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB