На головну сторінку
Дізнатися більше

Олександр Михайлович Колесса




Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 24.04.1867 - 23.05.1945

Біографія


УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:)


Колесса Олександр Михайлович (1867, с. Ходовичі, тепер Львів.обл.―1945) ― укр.мовознавець і літературознавець.

Брат Ф.М. Колеси.

Проф. Львів. ун-ту і Карлового ун-ту в Празі.

Осн.праці з історії укр.мови ("Погляд на історію укр.мови" 1924), фольклору ("Головні напрями й методи в розслідах укр.фольклору" 1927).

Ці праці позначені бурж. тенденціями.



УРЕ (Укр.рад.енц.:)


КОЛЕССА Олександр Михайлович [12 (24).IV 1867, с. Ходовичі, тепер Стрийського р-ну Львів. обл.— 23.V 1945] — укр. літературознавець, мовознавець, фольклорист.

Брат Ф.М. Колесси.

Професор Львів.ун-ту (з 1898) і Карлового ун-ту в Празі.

Досліджував пам'ятки давньої укр. писемності ("Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятники XII—XVI ст.", ч. 1—4, 1923—25 та ін.), фольклор ("Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору", 1927), нову українську л-ру (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).

Автор відомої пісні "Шалійте, шалійте, скажені кати".

Деякі праці К. 20—30-х рр. позначені впливом бурж.-націоналістичних концепцій.

Тв.:

[Вірші]. В кн.: Пісні та романси укр. поетів, т. 2. К., 1956.

Ф.П. Погребенник.



ШС (Шевч.сл.:)


КОЛЕССА Олександр Михайлович (24.V 1867—23.V 1945) ― український мовознавець, історик л-ри та громад. діяч буржуазно-націоналістичного напряму.

Найважливіші праці К. присвячені питанням історії української мови.

Автор праць про Шевченка:

"Дві мало знані поезії Т. Шевченка. Дещо про вірші "До сестри" і ,,Хустина"" (1892), де він помилково приписав поетові вірш О. Псьол "До сестри";

"Шевченко і Міцкевич" (1894), в якій перебільшено вплив польського поета на Шевченка.

У праці "Юрій Коссован" (Львів, 1893) К. присвятив кілька сторінок першому знайомству Ю. Федьковича з творами Шевченка.

У 1898, 1901, 1906, 1914 К. виступав у Львові в шевченківські дні з доповідями, в яких висвітлював життя і діяльність поета з національно-обмежених позицій.

Тв.:

Шевченко і Міцкевич. Львів, 1894.

М.І. Дубина.



ЕУ (Енц.укр-ва:)


Колесса Олександер (1867–1945), брат Філарета, мовознавець й історик літератури, гром. і політ.діяч, д.чл. НТШ з 1899, доц. з 1895 і проф. (1898–1918) Львівського ун-ту, один з засновників УВУ, його проф., перший і кількаразовий ректор, проф. Карлового Ун-ту в Празі (1923–39).

В 1907–18 рр. посол до австр.парляменту, де боронив укр.права в справах шкільництва і ун-ту; один з засновників і заступник гол. Загально-Укр.Культ.Ради у Відні;

1921 гол.дипломатичної місії ЗУНР в Римі.

У мовознавстві К. ― представник школи Міклошіча; досліди староукр.текстів, зокрема городиської групи рукописів і "Житія Сави Освященного", останнє з важливими узагальненнями про особливості староукр.текстів супроти старорос. Заг.концепцію історії укр.мови К. подав у "Погляді на історію ук.мови" 1924.

Як історик літератури К. досліджував укр.-поль.літ.взаємини ― "Укр.нар.пісні в поезіях В.Залєського" 1892, "Шевченко і Міцкєвич" 1894, творчість Ю.Федьковича, а також заг.проблеми укр.літературознавства ― "Погляд на сучасний стан іст.розслідів укр.літератури" 1901 й ін.

Поезії, м.ін. популярна "Шалійте-шалійте, скажені кати" 1889.



http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)


Олекса́ндр Миха́йлович Коле́сса (12(24) квітня 1867, Ходовичі — 23 травня 1945) — укр. літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899).

Народився у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Львівська область).

Брат Філарета Колесси.

Був доцентом (з 1895) і професором Львівського університе¬ту (1898—1918).

Належав до Української Національно-Демократичної Партії.

В 1907-1918 був депутатом австрійського парламенту, на засіданнях якого послідовно відстоював інтереси укр. населення Галичини в шкільництві та вищій освіті.

Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Укр. Ради у Відні.

В 1921 очолював дипломатичну місію Західно¬української Народної Республіки у Римі.

З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі.

В 1923-1939 — професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету (голова — Я. Бідло). К. надавав стипендії укр. студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним з засновників Укр. Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921-1922, 1925-1928, 1935-1937, 1943-1944).

Досліджував пам'ятки давньоукраїнської письменності ("Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст., 1923-25), фольклор ("Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору", 1927), вивчав історію української мови ("Погляди на історію української мови", 1924), проблеми українського літературознавства ("Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури" (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).

Автор пісні "Шалійте, шалійте, скажені кати" (1889).


  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Грають труби над Дністром О. Колесса / народна     896
 Шалійте, шалійте, скажені кати О. Колесса / А. Вахнянин    1854
 Шалійте, шалійте, скажені кати О. Колесса / А. Вахнянин    322
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  31.12.2008
Відредаґовано: 31.12.2008
Переглядів: 1574



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/1189.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB