На головну сторінку
Час на Мандри

Василь Миколайович Верховинець (Костів)



Василь Верховинець (Костів)

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 05.01.1880 - 11.04.1938

Біографія

УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:)

ВЕРХОВИНЕЦЬ (Костів) Василь Миколайович (5. І 1880, с. Мизунь, тепер Ів.-Фр. обл.— 11. IV 1938) — укр. рад. композитор, хоровий диригент, хореограф і фольклорист. У 1929 організував хоровий ансамбль "Жінхоранс". Автор праць "Теорія укр. нар. танку", "Укр. весілля", а також пісень, романсів, хорів, обробок укр. народ. пісень.

УЛЕ (Укр.літ.енц.:)

Верховинець (справж. прізв.— Костів) Василь Миколайович (5.1 1880, с Старий Мізунь, тепер Долинського р-ну Івано-Франк. обл. — 11. IV 1938) — укр. рад. композитор, фольклорист і етнограф.

Закінчив 1899 Самбірську вчител. семінарію. У 1899—1906 працював актором і хормейстером Руського народного театру у Львові, 1906—15 — актор, хормейстер і диригент театру Миколи Садовського в Києві. В 1920—32 керував кафедрою мистецтвознавства у Полтав. пед. ін-ті, потім працював у Київ. муз.-драм., ін-ті ім. М. В. Лисенка.

Автор праці з укр. хореографії "Теорія українського народного танку" (1919), збірника дитячих ігор і пісень "Весняночка" (1925). У його доробку — "Народне українське весілля, описане 2 і 3 квітня 1912 в с. Шпичинці..." (1914). Василь Верховинець гармонізував "Інтернаціонал", створив популярні пісні "Заграй, кобзарю", "Більше надії, брати", "Грими, грими, могутня пісне!", які стали народними, а також хори, романси, збирав і обробляв укр. нар. пісні. Незаконно репресований 1938. Реабілітований 1958.

Література: Золочевський В. Українська народна музика у творчості В.М. Верховинця. "Народна творчість та етнографія", 1960, № 3; Дзюба Г.А. Фольклористична діяльність В.М. Верховинця. "Народна творчість та етнографія", 1985. № 1

http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)

Василь Верховинець, автор багатьох музикознавчих праць, етнограф,викладач хорових дисциплін, теорії музики та гармонії, хоровий диригент, співак, хормейстер і хореограф, музичний і громадський діяч "... він був не тільки високообдарованою людиною, — говорив М.Т. Рильський, — але й людиною неабиякої освіченості та широких культурних інтересів".

Народився в с. Мізунь (нині Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області) 5 січня 1880 р. в родині селянина-бідняка.

Розстріляний 11 квітня 1938 р. Реабілітований у квітні 1956 р.

У 12 років успішно закінчив сільську школу і поїхав вчитися у бурсу при Ставропігійському інституті (Львів), де готували слухачів для духовної та учительської семінарій. 1899 року Василь Миколайович закінчує учительську семінарію в Самборі з дипломом "Городського народного вчителя" і починає педагогічну діяльність на посаді викладача співів у народних школах села Бережниці, а згодом в Угринові Калушського повіту. Він виявляє себе як неабиякий хормейстер і актор. Перейшовши до "Русько-народного театру" виступає на сцені з провідними партіями в музичних постановках. Василь Миколайович мав непоганий, поставлений голос — лірично-драматичний тенор.

У 1906 році Микола Карпович Садовський організовує театр і запрошує для роботи у ньому як визначних майстрів старшого покоління, так і аматорів, серед яких був і В. М. Верховинець, якому доводиться переїхати з Галичини до Києва. 1907 р. до трупи Садовського серед інших акторів було запрошено Є. Долю — майбутню дружину Верховинця, прекрасну актрису, що виконувала ролі травестів.

У театрі Садовського Верховинець працює над створенням сценічних образів. Киян чарували його тенор і майстерна гра в ролях Петра ("Наталка Полтавка" М. Лисенка), Андрія ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського), Левка ("Майська ніч" М. Лисенка), Йонтека ("Галька" Монюшка), Вашека ("Продана наречена" Б. Сметани), Андрія ("Катерина" М. Аркаса).

Згодом переходить на хормейстерську та диригентську роботу. Одночасно успішно закінчує теоретичний клас школи М. В. Лисенка під керівництвом професора Г. М. Любомирського. Певний час він працює разом із відомим хормейстером-диригентом О. А. Кошицем.

Ним була написана велика кількість хорів, революційних маршів та романсів на слова Л. Українки, І. Франка, О. Олеся, М. Рильського, П. Тичини та інших укр. поетів.

Великими є досягнення Верховинця у справі хореографії. 23 листопада 1910 року у театрі Садовського відбулася прем'єра комічної опери Лисенка "Енеїда". Особливо цікавими були веснянки карфагенянок і гопак на Олімпі у постановці Верховинця. Цікавим був танець молоді біля корчми, поставлений ним же для драми І. Франка "Украдене щастя" (прем'єра 7 березня 1912 р.). Винахідливо скомпоновані і поставлені Василем Миколайович обрядові "хори веснянок" в п'єсі "Маруся Богуславка" мали винятковий успіх у глядачів. Навесні 1915 року Верховинець виходить із трупи Садовського і переходить до театру під керівництвом І. О. Мар'яненка. В цьому колективі був хормейстером-диригентом і хореографом.

Користуючись змогою бувати у різних куточках України завдяки гастролям театру, Верховинець глибоко вивчає побут і творчість укр. народу. Він багато часу досліджував укр. народні танці, проводив етнографічні дослідження, записував традиційні танці та танцювальні кроки в укр. селах, ним записані танці "Роман" і "Гопак", "Василиха", "Шевчик", "Рибка".

Також Василь Миколайович записав українське весілля. Книга "Українське весілля" у 1912 р. стала його першою науковою працею. Друга праця "Українські танці" (1913 р.) стала результатом наполегливих пошуків у царині народних танців.

На той час становище в галузі хореографії залишало бажати кращого. В. М. Верховинець говорить: "Укр. балету ще не було і нема, він ще в народі як матеріал. Те, що ми до цього часу бачили на сценах, на забавах та вечірках, — це тільки слабка або погана імітація, а здебільшого еквілібристика в укр. одежі під неможливо швидкий темп укр. козачка".

З метою створення міцної теоретичної бази для дальшого розвитку національної хореографії Верховинець пише книгу "Теорія укр. народного танцю" (1919). Це було перше в Україні ґрунтовне дослідження характеру і принципу побудови укр. народної хореографії, дослідження, яке мало на меті створення на народній основі національного фахового балету. "Теорія укр. народного танцю" витримала 5 перевидань.

У 1923 р. публікується ще одна праця В. М. Верховинця — збірка дитячих ігор з піснями "Весняночка", в якій викладається методологія роботи з дітьми.


У 1919—1920 роках Василь Верховинець викладав у Музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка.


У 1920—1932 рр. — керував кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти, хоровою студією ім. Стеценка при Музичному товаристві ім. Леонтовича (Київ), 1927—1928 рр. — був керівником хору Харківського драматичного театру.

1930 року Харківський оперний театр здійснив постановку першого укр. балетного спектаклю "Пан Каньовський" (муз. М. Вериківського та Ю. Ткаченка). В. М. Верховинець був запрошений як співпостановник цього спектаклю. У цьому ж році Василь Миколайович у Полтаві створює "Жінхоранс" — жіночий колектив театралізованого співу. Ансамбль подавав пісню, супроводжуючи її ритмічними рухами, що відтворюють певний образ, підказаний змістом твору. Це був новий оригінальний жанр театралізованої пісні, який базувався на традиції укр. пісень-діалогів, ігрових пісень, танців.

П.П. Вірський писав: "Здобутки створеного ним вокально-хореографічного ансамблю "Жінхоранс" — це наша класика, це яскрава сторінка в історії укр. хореографії. Кращі традиції "Жінхорансу" свято шанують усі танцювальні колективи України, в цих традиціях, зокрема, виховується і Державний заслужений ансамбль танцю Української РСР".

У 1933—1934 рр. на Одеській кіностудії Іван Петрович Кавалерідзе працював над картиною "Коліївщина", сюди було запрошено і Василя Миколайовича Верховинця, який керував хором, що знімався у цьому кінофільмі. Одночасно він також брав участь у зйомках фільму і як актор.

У 1927 і 1932 рр. його двічі заарештовували у Полтаві по звинуваченню у приналежності до СВУ, але за відсутністю доказів він був звільнений.

23 грудня 1937 року його знову заарештували. Верховинець звинувачувався у злочинах, як активний учасник контрреволюційної націоналістичної організації. Після нещадних багаточасових допитів Верховинець визнає себе винним і стверджує, що у 1919 р. в Полтаві брав безпосередню участь в організації повстанського виступу проти Радянської влади. Слідчі не зупинялися ні перед чим, щоб довести неіснуючу вину допитуваного. Наголошувалось на тому, що Верховинець займався активною боротьбою проти Радянської влади протягом 20 років її існування. Василя Миколайовича звинувачували у шпигунській діяльності на користь Польщі, у тому, що він нібито протягом 1928—1930 рр. відновив повстанську організацію у Полтаві і одночасно встановив зв'язок з активістами націоналістичної організації в Харкові.

Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР 10 квітня 1938 р. в місті Києві приговорила В. М. Верховинця до розстрілу. Вирок приведений у виконання у Києві 11 квітня 1938 р.

7 липня 1957 р. Спілка композиторів України звернулася до військового прокурора з проханням реабілітації композитора.

25 квітня 1958 р. Василь Миколайович Верховинець був реабілітований Верховним судом СРСР.


Спадщина

для хору — "Заграй, кобзарю" (сл. Х.Рябоконя), "Ой зацвіла папороть" (сл. В.Чумака), "Лісові дзвіночки" (сл. П.Тичини), "Грими, грими, могутня пісне!" (сл. Д.Загула), "Більше надії, брати!" (сл. В.Чумака) та ін.,

солоспіви і дуети на сл. Лесі Українки, І.Франка, О.Олеся, М.Рильського, П.Тичини та ін.,

дитячі пісні;

музика до народних танців і театральних вистав;

обробки революційних пісень;

запис понад 400 укр. нар. пісень і танців.


Книги

"Українське весілля" (1912);

"Теорія українського народного танцю" (К., 1919, 4-е вид. 1991) — перше в українській хореографії дослідження;

збірник для дітей "Весняночка" (X., 1923, 5-е вид. 1990).


Верховинець Я. В. М. Верховинець// кн. Теорія укр. нар. танцю, К., 1991;

він же. Митець і вихователь//Мистецтво, 1968, № 4;

він же. Пам'яті митця// Соц. культура, 1990, № 1;

Золочевський В. Українська народна пісня в творчості В. М. Верховинця// Нар. творчість та етнографія, 1960, № 3;

Гуменюк А. Хореографічна діяльність В. М. Верховинця// Нар. творчість та етнографія, 1980, № 1;

Дзюба Г. Фольклористична діяльність В. М. Верховинця// Нар. творчість та етнографія, 1985, № 1; *Верховинець Я., Сівкович М. Як виник і як був заборонений "Лондонський гопак"// Нар. творчість та етнографія, 1994, № 3; мВерховинець Г. Дивовижно поєднував хореографію, пісню і театральне дійство// Укр. музична газета, 2000, № 1


Джерела

Г.М.Васильченко. Музика була його стихією і покликанням

Муха Антон Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4


  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Баю, бай Яків Щоголів / В. Верховинець (Костів)     15910
 Бджоли
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     2697
 Біла квочка-чубарочка
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     2218
 Білесенькі сніжиночки
 (дитяча пісня-гра)
М. Вороний / В. Верховинець (Костів)     8344
 Бім-бом, дзелень-бом!
 (дитяча пісня-гра)
Я. Верховинець / В. Верховинець (Костів)     1871
 Бондар
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     436
 Бурхливая річка Б. Грінченко / В. Верховинець (Костів)     882
 Ведмедик і лісові звірята
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     4576
 Весна іде
 (дитяча пісня-гра)
М. Білокур / В. Верховинець (Костів)     3042
 Весна-красна народні / В. Верховинець (Костів)     710
 Відліт пташок
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     1105
 Галя маленька
 (дитяча пісня-гра)
Я. Верховинець / В. Верховинець (Костів)     616
 Гляньте, діточки малі
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     887
 Голуб-голубочок книжка С. Титаренка "Сонечко" / В. Верховинець (Костів)     369
 Гоп-скок
 (дитяча пісня-гра)
О. Суботенко / В. Верховинець (Костів)     655
 Грими, грими, могутня пісне! Д. Загул / В. Верховинець (Костів)     222
 Дроворуби В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     111
 Зимонько-снігуронько Л. Глібов / В. Верховинець (Костів)     4695
 І шумить, і гуде
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     506
 Іде дід
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     1450
 Іде коза рогата
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     1335
 Кицю, кицю — няв!
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     1126
 Коваль
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     344
 Коли сонечко пригріє О. Олесь / В. Верховинець (Костів)     369
 Коло хати Л. Кротевич / В. Верховинець (Костів)     158
 Косарі молоді В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     138
 Котик Мурчик
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     2043
 Куй-куй, ковалі
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     740
 Лелеко, до осені далеко народні / В. Верховинець (Костів)     322
 Малі діти по гриби ходили
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     854
 Метелиця
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     2202
 Метеличок
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     360
 Ми дзвіночки
 (дитяча пісня-гра)
П. Тичина / В. Верховинець (Костів)     1850
 Наша хата Яків Щоголів / В. Верховинець (Костів)     422
 Нумо, любі діти, у садок
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     1678
 Ой, до схід сонця В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     304
 Ой, люлю, люлю (народна пісня) записувач     410
 Ой, нумо, нумо, заплетемо шума
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня) записувач     716
 Ой, ти, вітер-вітерець
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     867
 Ой, чого ти, метелику
 (дитяча пісня-гра)
А. Півчук / В. Верховинець (Костів)     730
 Осінь Яків Щоголів / В. Верховинець (Костів)     654
 Пастух Л. Кротевич / В. Верховинець (Костів)     360
 Перстень
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / народна     1316
 Питаються жабенята
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     597
 Пішли діти в поле
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     1471
 Плинуть за хмарами хмари П. Капельгородський / В. Верховинець (Костів)     205
 Погас учора день Л. Глібов / В. Верховинець (Костів)     337
 Подивись, зима настала П. Капельгородський / В. Верховинець (Костів)     247
 Про льон В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     192
 Про пшеницю В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     442
 Пташка маленька
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     935
 Розцвівся пишно мій садок М. Вороний / В. Верховинець (Костів)     359
 Сива шапка Л. Кротевич / В. Верховинець (Костів)     165
 Сидить Василь
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     489
 Сонечко
 (дитяча пісня-гра)
П. Гай / В. Верховинець (Костів)     1932
 Сонечко, сонечко В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     1305
 Сонечко ясне встає Б. Грінченко / В. Верховинець (Костів)     594
 Сорока-ворона
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     1942
 Та це ж весна
 (дитяча пісня-гра)
П. Капельгородський / В. Верховинець (Костів)     1119
 У вишневому садочку
 (дитяча пісня-гра)
Л. Глібов / В. Верховинець (Костів)     593
 У дзбаночку молочко
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     534
 Ходять діти в колі
 (дитяча пісня-гра)
В. Верховинець (Костів) / В. Верховинець (Костів)     405
 Чом сіренький горобчику
 (дитяча пісня-гра)
(народна пісня)     882
 Щебетали горобці
 (дитяча пісня-гра)
П. Галюн / В. Верховинець (Костів)     1132
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  26.12.2008
Відредаґовано: 15.11.2010
Переглядів: 7921



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/1176.html

  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
  НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ