Гнат Тихонович Гончаренко

Біографія

Гончаренко Гнат Тихонович (1835 –1917). Один із "найсвітліших образів з усіх відомих мені кобзарів", — писав про нього Гнат Хоткевич.

Народився Гнат Гончаренко 1835 року у кріпацькій родині в слободі Ріпках Харківського повіту. Пізніше переїхав до Губаєнкового хутора.

Осліп на третьому році життя.

За свідченням Є. Криста, у 22 роки пішов навчатися до панотця Петра Кулибаби.

За спогадами, Г. Гончаренко був суворим послідовником вустинських заповітів і ніколи не відхилявся від традиційних виконавських форм.

Ф. Колесса писав, що "незважаючи на невеликий репертуар дум, Гончаренко архаїчним способом рецитації і бандурною грою вибивається на найчільніше місце з-поміж живих кобзарів", його виконавству властиві "архаїчні ознаки, що виявляють в Гончаренкові співця давньої школи, спадкоємця найкращих кобзарських традицій" [1].

У Г. Гончаренка навчалися: С. Горобець із Богодухівського повіту, Петро Древченко з хут. Залютіне, Ераст Вудянський із с. Польового, Грицько Байдиков із с. Олексіївка.

Епічний репертуар Г. Гончаренка складався з 3-х дум: "Олексій Попович", "Про вдову", "Про сестру і брата".

Ходив кобзарювати "на пару" з незрячим товаришем-стихівничим (зі Змійова) та хлопчиком-поводарем.

Записи від Г. Гончаренка робили Леся Українка і Климент Квітка.

Джерела

Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.

Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.

Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи – Сідней, Австралія, 1986 - 106с.

[1] Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. — К.: Наукова думка, 1969. — С. 313—314