Віктор Лісовол

Біографія

Лісовол Віктор Іванович ( 21. 02. 1931, смт. Семенівка Полтавської обл.) — український композитор, кобзар. Закінчив (1957) Харківський інститут механізації сільського господарства (механічний факультет), Студію кобзарського мистецтва при Українському хоровому музичному товаристві (1973), Студію при капелі бандуристів України (1988). Жив і працював у м. Вишгороді Київської області.

За радянських часів говорили: буде хліб — буде й пісня. Мабуть, у нашому житті буває й навпаки. Хто–хто, а бандурист Віктор Лісовол відчув це, як ніхто інший. Ще в далеких 1960–их написав він музику на вірш Вадима Крищенка "Наливаймо, браття, кришталеві чаші". Пісня набула такої популярності, що у всі роки її вважають народною. Звучить вона дуже часто, під її мелодію крокує українське військо. Без дозволу авторів її використано у фільмі "Вогнем і мечем", мабуть, знаменитий Єжи Гоффман також був переконаний у народності твору. Хоча кінофільм від прокату отримав мільйонні статки, українському бандуристові, окрім морального задоволення, нічого не дісталося. Віктор Іванович сорокарічним зрадив гітару (до речі,"Кришталеві чаші" у першоваріанті виконував під гітару) заради бандури. Пояснює: це — рідніший інструмент. І хоча його визнають кобзарем, грати на кобзі... не вміє. Виправдовується: кобзою поетично називають бандуру. На початку двадцятих років минулого століття кобзарів було багато, на кожному розі співав кобзар, жартує Віктор Лісовол. У сталінські часи почалися нагінки. Не сподобалося, що співають кобзарі про голодомори, а не хвалять вождя народів. В тридцять дев'ятому році, за переказами, зібрали нараду кобзарів і записали їхні пісні на плівку. Після того — усіх в Сибір! Трирічні студії кобзарів–бандуристів з'явилися в часи "хрущовської відлиги". Сучасні кобзарі "ідуть в народ", заробляючи на життя в підземних переходах. Щоправда, Віктору Лісоволу співати там не доводилося. Звик він до підмостків.

Найкраще Віктора Лісовола (музика):
"Кришталеві чаші" (В.Крищенко), "Кину пером, лину орлом" (народні слова), "Нащо мені женитися" (Т.Шевченко), "День мине, і ніч сумна розтане" (М.Томенко), "Та летіла гуска додому" (І.Драч), "До українців" (В.Баранов), "До кобзи" (П.Куліш), "Чого ти мною так гордуєш?" (Д.Павличко), "Вставай, народе" (Д.Павличко), "Краплина" (М.Подолян).

Інформацію подав: Михайло Маслій