На головну сторінку

Непорушна дружба

(Дума про возз’єднання України з Росією)


Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Гей, що на нашій славній Україні
Та були суворі години:
Що тими несходимими степами
Та тими битими ординськими шляхами,
Селами, городами,
Зеленими хуторами,
Ой да то ж то не тільки слава козацька гуляла,
А й ріками-потоками
Людські сльози-горе розливались!..

Налітали чорні круки на Україну —
Її діти боронили до загину,
Покривали вражим трупом поле...
Ой ти доле наша, доле!
Тільки степ широкий устелили
Високії без числа могили...

А як шляхта скрізь запанувала,
Невільницею Україна стала,
Горя зазнала,
Слізьми обливалась,
На вольную воленьку сподівалась!

Гей, як з'явився тоді на Січі Хмельницький,
Богдан-Зиновій, Сотник чигиринський,
Козаків єднав,
Народ закликав
До боротьби нещадної,
До перемоги славної
Над панами лютими,
Хижаками неситими!

Гей, то ж не вітри буйнії дуби нагинали,
На Дніпрі-Славуті хвилі-гори підіймали,—
То хвиля народного гніву здіймалась.
Серця гартувала,
Помстою наливала! 

То ж то козацькеє військо,
Славне Запорозьке,
Тією помстою-гнівом палало,
В похід на панів виступало
Волю здобувати,
Людей з панського ярма визволяти!

А за тими козаками
Незліченними полками
Простий люд — посполиті селяни
Прибувають до Богдана:  

Максим Перебийніс веде військо з Поділля,
А Іван Богун з Подністров'я,
Мартин Пушкаренко з Полтавщини,
А Морозенко з Джалалієм з Брацлавщини,
Іван Кречовський з Київщини,
А Данило Нечай з Вінниччини!

А за ними прилучани й ніженці,
Фастовці й черніговці,
Уманці й білоцерківці
Ще й самого Богдана чигиринці!

Піднялася всенародная сила,
Бо терпіти наруги панської було вже несила!
Гей, хоч недорогі на війську козацькому шати,
Та серця людські правдою й гнівом багаті!
Всі добре знали,
Що в нещадну боротьбу вступали
Та велику віру в перемогу мали!

Ой та то ж то не рік і не два
Точилася та жорстока боротьба!
Вірні сини України вкрили себе славою 
Під Корсунем і Пилявою! 
Загнали ляшків, Загнали панків
Од Жовтих Вод аж за Віслу,
Щоб більше на Україну не лізли!

Гей, тоді ж то бачить Богдан,
Бачить гетьман,
Що пани Потоцькі
Та магнати Конецпольські
Знову своїх недобитків збирають,
Свою думку мають —
Іти Хмельницького воювати,
Народ український у панське ярмо повертати,

То й бачить Богдан,
Бачить гетьман,
Що тоді буде над шляхтою перемога,
Як прийде від російського брата рідна допомога!
Гей, та тоді ж то Хмельницький,
Гетьман український,
Скликає у Переяславі раду —
Козацьку громаду!
Громаду скликає,
Гостей закликає —
Рідного російського брата —
До нашої хати.

Тоді ж то в Переяславі
В усі дзвони дзвонили,
А люди між собою гомоніли,
Раду радили 
Всією громадою:
"Ніде нам, браття,
Кращої долі-щастя шукати,
Як у єднанні з російським братом!

Будемо ж ми прохати
Свого єдинокровного брата:
Прийди до нас, рідний брате,
В боротьбі з ворогами помагати!
Та будемо ми спільне життя будувати,
Та будемо в єдиній сім'ї проживати,
Один одному в помочі ставати,
Хліба-солі з упокоєм уживати!"

Отак розмовляли
І клятву велику давали
В єднанні з російським братом жити
І довічно щастя й горе ділити!

Гей, що з тої пори триста років минає,
Таж не горе козацьке,
А наше щастя радянське
На Україні цвітом весняним буяє
І кремлівська зоря його осяває!

Ген-ген на полях,
На колгоспних ланах,
Де могили предковічні з вітрами розмовляють,
Там нащадки козацькі шляхи в новий світ прокладають, 
Шляхи до комунізму торують, 
Своє життя будують 
З російським народом 
У єднанні, у згоді! 

Гей, гей, від Переяслава і донині 
У сім'ї єдиній
Живе народ український з російським братом 
В нашій єдиній хаті! 
І цього єднання 
Нікому не зламати, 
Бо одна в нас мати
І одна ми родина —
Радянська Вітчизна єдина, 
Ще й ленінська партія велика! 
Від нині довіку!
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Думи, Народні пісні, Непорушна дружба, Дума про возз’єднання України з Росією
Джерело: "Думи. Історико-героїчний цикл". Київ, Дніпро, 1982.

Примітки:


Ген-ген на полях, / На колгоспних ланах,

Де могили предковічні з вітрами розмовляють,

Там нащадки козацькі шляхи в новий світ прокладають,

Шляхи до комунізму торують, / Своє життя будують

З російським народом / У єднанні, у згоді!



Комуністичні конструкції історико-героїчного циклу українських народних дум.

Конструкція О. Дея, 1982:

Думи. Історико-героїчний цикл." Київ, Дніпро, 1982.

ВСТУПНЕ СЛОВО. (МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ)

ПРИМІТКИ. (Олексій Дей)

Дума ― віршований твір, що не має строфічної будови, як, скажімо, пісня. Її різноскладні рядки діляться не на строфи, а на завершені, іноді досить довгі періоди. Рядки думи здебільш об'єднані дієслівною римою. Виконується дума мелодійним речитативом, що час од часу переходить у співучий малюнок, в супроводі кобзи чи бандури.

Перший збірник, в якому було вміщено дев'ять дум, вийшов у 1819 році (Цертелєв М. Опыт собрания старинных малороссийских песней).


Збірник складає основну масу творів українського народного епосу історико-героїчного змісту.:-) Більшість дум записано від кобзарів та лірників у різних, часом сюжетно віддалених варіантах. До книжки відібрано по одному, в окремих випадках — по два варіанти кожної думи історико-героїчного циклу українського народного епосу. Тут представлені найяскравіші з ідейно-художнього боку зразки дум від найдавніших записів до записів радянського часу.:-)

Публікація текстів здійснена за першоджерелами — першодруком або збереженим у архівах рукописом записувача. Враховуючи популярний характер видання, тексти подаються за сучасним правописом із повним відтворенням лексичного складу та синтаксичного ладу оригіналу, але з певною уніфікацією вимови з метою наближення її до сучасних літературних норм. Зокрема, не зберігаються зафіксовані записувачами дифтонги; тверда вимова закінчень дієслів третьої особи; тверді закінчення прикметників у множині; діалектна вимова ненаголошених голосних, відмінна від літературної; форми з діалектними пом'якшеннями або ствердіннями приголосних; фонетична передача префіксів та суфіксів тощо. Виняток тут становлять римовані слова, випадки, обумовлені милозвуччям, а також лексика, типова для тогочасної живої мови, яка відображає її колорит (напр., прапірок, праперки, шклянка, хмель, хліб-соль, жоночий, шкарби, штити, пошов, трапезонтський, єго, своєго та ін.). З тією ж метою — відтворення мовного колориту кобзарського співу — не уніфікуються такі паралельні форми, як: Озів — Азов, Базавлук — Базавлуг, Килимський — Килиїмський, многії літа — многая літа, сребраники — срібляники, кролев-ський — королевський, тогді — тоді, міжду — между та ін.

Такі форми є органічною ознакою стилю дум, для якого властива піднесеність, урочистість, надзвичайність, чого кобзарі й лірники прагнули досягти навмисним введенням:-)) до мови дум русизмів,:-)церковнослов'янізмів та зрідка — полонізмів.

Поданий у виданні коментар дасть можливість читачам розширити відомості про кожну думу, про багатство та популярність:-) українського народного епосу в цілому.

При підготовці текстів упорядник враховував досвід своїх попередників — видавців дум окремими збірниками:

Ф. Колесса.:-) Українські народні думи. Львів, "Просвіта", 1920;

зб. "Українські народні думи та історичні пісні. Упорядкували: П. Д. Павлій, М. С. Родіна, М. П. Стельмах.—К., Вид-во АН УРСР, 1955;

зб. Думи. Упорядкував М. П. Стельмах.— К., Держлітвидав України, 1959;

зб. Думи. Упорядкування Г. А. Нудьги.—К., "Радянський письменник", 1969;

зб. Украинские народные думы. Издание подготовил Б. П. Кирдан.— М., "Наука", 1972.

(Далі при посиланні на ці видання зазначаємо лише рік і сторінку).


"ОЙ ПОЛЕМ, ПОЛЕМ КИЛИЇМСЬКИМ..."

Розділ охоплює думи, які в широких епічних картинах змальовують багатовікову боротьбу проти турецько-султанських і татарсько-ханських нападників, з глибокою емоційністю відтворюють відданість своїй батьківщині оборонців рідної землі.

Провідними темами цих дум є:

а) бойові подвиги, дружба, побратимство й вірність захисників вітчизни;

б) героїчне звільнення від турецько-татарської неволі й каторги.

Виняткової сили емоційного впливу досягли кобзарі при розкритті другої теми в формі плачу невільників.

Козак нетяга

КОЗАК НЕТЯГА. Записано в кінці XVII ст. (Дума дійшла до нас завдяки рукописному збірнику Кондрацького, датованому 1684 р.).

Вперше думу опублікував відомий вчений М. Возняк у 1928 р.:-) Друкується за виданням: Украинские народные думы. 1972, с. 71—72.

Килиїмське поле — місцевість біля міста Кілії (за народною вимовою — Килия), розміщеного на Кілійському рукаві р. Дунай, захопленого турками і перетвореного ними в фортецю. Тепер К і л і я — районний центр Одеської області.

Козак запоровський — неточно зроблений записувачем вислів: "козак запорозький".


Козак Голота

КОЗАК ГОЛОТА. Записано в 1854 р. від лірника А. Никоненка в с. Оржиці, Лубенського повіту, на Полтавщині.

Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси, т. I. СПб., 1856, с. 14—19.

Подається за першодруком. Це один із ширших варіантів думи, головним героєм:-) яких є козак Голота.

Дума про козака Голоту записана в шести варіантах. У збірному образі козака Голоти (нетяги, летяги) втілені:-)) кмітливість, мужність, оптимізм і сила рядового козацтва.

Гординський шлях — дорога через територію, що контролювалась і була під владою Орди (Гординське поле). Очевидно, і назва походить від слова "орда", що в деяких місцевостях вимовлялось як "горда").

...А третя й на хлів незгожа.— "Уже й закинуть не способна",— пояснював співак, тобто нею й дірки в стрісі не прикрити.

Січ — осередок українського козацтва, де воно організовувалось як військова сила протягом XVI—XVIII ст. (до 1775 р., коли Запорозька Січ перестала існувати:-). Січ була опорою українського народу в боротьбі проти феодально-кріпосницького гніту та іноземних загарбників. Спершу Запорозька Січ знаходилась на острові Токмаківка в нижній течії Дніпра, з кінця XVI до початку XVIII ст.— на острові Базавлук (Чортомлик).


Смерть Корецького (фальсифікат: "нар. дума")

СМЕРТЬ КОРЕЦЬКОГО. Текст думи зберігся у збірнику Кондрацького (1684 р.). Опублікував її М. Возняк 1929:-) ("Україна":-), 1929), № 3—4). Друкується за виданням: зб. Думи. 1969, с 48—51.

Цецора — село поблизу Ясс в Румунії, відоме поразкою польсько-шляхетського війська в битві з турецько-татарськими військами в 1620—1621 рр. Під час бою тут загинув М. Хмельницький, батько Богдана Хмельницького, а останній потрапив у полон.

Царгород, Царград — давня слов'янська назва Стамбула, кількавікової столиці Туреччини і великого торгового міста, де в XV—XVII ст. вівся продаж захоплених у полон невільників.

Корець — містечко на Новоград-Волинщині.

Межиріччя — населений пункт на Волині.


Отаман Матяш старий

ОТАМАН МАТЯШ СТАРИЙ. Відомий єдиний:-)) запис думи, опублікований П. Житецьким за рукописом "Повести малороссийские числом 16. Списаны из уст слепца Ивана, лучшего рапсодия, которого застал я в Малороссии в начале XIX в." в кн.: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 238—240. Подається за першодруком.

Одна з копій "Повестей" позначена 1805 р. Записувач дум надав ряду слів російських:-) форм, що в даній книзі не відтворюється:-)), проте лексика зберігається повністю. В третьому від кінця рядку в дужках подано нерозбірливо написане слово, яке П. Житецький прочитав як "лицаря да".

Образ отамана Матяша — збірний, епічний. Його, як досвідченого старого воїна, дума протиставляє легковажній необстріляній молоді — бравославцям-небувальцям. Словом "бравославці" тут означено молодих козаків, що хизувалися своїм становищем, красувалися (бравий — гарний, красивий) козацькою славою, хоч ще й не мали для цього достатніх підстав.

Устя Самари — Богу— йдеться про місцевість, де впадає річка Савранка (за народною вимовою — Самарка) в Південний Буг.

Семенів козацький ріг— один із півостровів у Південно-Бузькому лимані поблизу Дніпровського лиману.

Кайнарська долина — існує думка, що назва відноситься до низини при впадінні річки Савранки в Південний Буг. Проте є назва річки Кайнара, яка впадає в р. Реут, притоку Дністра.

Отаман Матяш... // Шість тисяч турок-яничар побіждав...— епічний прийом гіперболи, яким народна творчість характеризує воїна-богатиря, лицаря.:-)


Федір безродний, бездольний

ФЕДІР БЕЗРОДНИЙ, БЕЗДОЛЬНИЙ. Записав 1873 р. М. Лисенко від кобзаря О. Вересая з с. Калюжниці, Прилуцького повіту, Полтавської губернії.

Вперше надруковано в "Записках Юго-Западного отдела ИРГО за 1873 г.", т. I. К., 1874, додаток "Ноты к думам и песням, исполняемым О. Вересаем".

Подається за першодруком.

Від різних кобзарів протягом 1805—1900-х рр. записано дев'ять варіантів цієї думи, одні з яких змальовують смерть Федора Безродного в бою, інші — від несподіваного нападу "безбожних ушкалів", тобто турецьких яничарів, на нього і джуру, коли вони "понад сагою Дніпровою" "обід обідали".

Федор безродный — епічний персонаж дум.

...много війська... через мечу положено — багато війська загинуло від меча в бою.

Військо дніпрове — тобто козацьке військо, запорозькі козаки.

Базалуг — йдеться про Базавлук, праву притоку Дніпра поблизу м. Чортомлика (нині — в районі м. Нікополя), а також острів під тією ж назвою в місці впадіння притоки в Дніпро.


Самарські брати

САМАРСЬКІ БРАТИ. Записав 1908 р. на фонограф Ф. Колесса від кобзаря М. Кравченка з с Великих Сорочинців, Миргородського повіту, Полтавської губернії, і опублікував у виданні: Українські народні думи, 1920, с 98—100.

Подається за першодруком.

В думі знайшла відображення ідея покарання за порушення усталених традицій (в даному разі — самовільний вступ до охотного — добровільного — війська всіх трьох братів, що суперечило звичаю: один повинен був лишитися на господарстві; зневажання благословення батьків, порушення забобонного релігійного марновірства:-)), характерного для пригнічених мас:-)) феодальної доби:-).

Дума відома в десяти записах, найдавніший із яких — 1805 р., а найновіший — 1930-го. Всі варіанти близькі сюжетами.

Криниця Салтанка — джерело на березі річки Салтанки.

Не єсть то нас куля яничарська постріляла, // А єсть то нас та й отцева молитва покарала — відгомони язичницької віри:-)) в магічну дію:-) слова, що вилилася в форму:-)) християнсько-релігійної моралістичності:-).


Смерть козака на Кодині-долині

СМЕРТЬ КОЗАКА НА КОДИНІ-ДОЛИНІ. Записано від кобзаря:-)в м. Сенчі, Лохвицького повіту, на Полтавщині.

Друкується за автографом. (Архів Географічного товариства СРСР у м. Ленінграді, ф. 31, опис 1, од. зб. 25, с 97—100).

Кодима (Кодина) — права притока Південного Бугу.


Плач невольника

ПЛАЧ НЕВОЛЬНИКА. Записано на початку 1830-х рр. у Полтавській губернії.:-) Опубліковано у виданні: Малорусские и червонорусские народные думы и песни. СПб, 1836, с. 64—65.

Подається за першодруком.

Дума відома в кількох записах.

Пристань Козловська — пристань у місті Козлові, нинішня назва — Євпаторія.


Плач невольників

ПЛАЧ НЕВОЛЬНИКІВ. Записано в 1850-х рр. в м. Вільшана, Богодухівського повіту, на Харківщині, від кобзаря П. Колибаби.

Вперше надруковано в кн.: Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова, т. I. К., 1874, с. 90.

Подається за першодруком.


Невольники на каторзі

НЕВОЛЬНИКИ НА КАТОРЗІ. Записав М. Лисенко 1903 р. від О. Сластіона:-), який вивчив думу в 1870-х рр. від кобзаря з Полтавщини.:-))

Вперше надруковано в ж. "Народна творчість та етнографія", 1964,:-)№ 4, с 76—78 (з мелодією).

Друкується за автографом.

Невільницький цикл дум нараховує близько 20 варіантів, які, розходячись сюжетно, в сукупності яскраво змальовують тяжку біду козаків, що попадали в турецький полон, і тисяч людей, захоплених татарсько-турецькими наїзниками в ясир. З винятковою емоційністю в них висловлена туга за батьківщиною, протест проти загарбників та прагнення до свободи.


Маруся Богуславка

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА. Записав Ф. Колесса 1908 р. в м. Миргороді на Полтавщині від кобзаря М. Кравченка.

Друкується за виданням: Ф. М. Колесса. Мелодії українських народних дум. К, 1969, є. 270—272 (мелодія — на с. 131—139).

Записано від різних кобзарів та лірників близько 10 варіантів цієї думи і кілька уривків.

Сюжет думи про Марусю Богуславку широко використаний в літературі та мистецтві, її героїня:-) — взірець мужньої жінки-патріотки:-), що і в чужому оточенні знаходить можливість виконати свій обов'язок перед народом.:-))

За своїми художніми якостями дума належить до найдовершеніших творів укр. нар. епосу.


Іван Богуславець

ІВАН БОГУСЛАВЕЦЬ. Запис думи зберігся в рукописі "Повести малороссийские числом 16...".

Опублікував її П. Житецький у кн.: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 221—224.

Подається за виданням: Думи, 1969, с. 70—73.


Сокіл і соколя

СОКІЛ І СОКОЛЯ. Записано 1873 р. від кобзаря О. Вересая. Вперше надруковано в "Записках юго-западного отдела Русского географического общества", т. I, К., 1874, с. 16—18 (Материалы). Подається за виданням: Украинские народные думы, 1972, с. 114—115.

Дума належить до найдавніших в укр. нар. епосі.

Твір дійшов до нас у чотирьох записах.

Алегорія думи виникла внаслідок нападів на українські землі турецько-татарських наїзників, які забирали молодь в ясир, продавали на невільничих ринках, за великі викупи звільняли з неволі і т. п. Дума мобілізувала:-) козаків до боротьби з нападниками, які замірялися на мирні міста і села, де проживали рідні козаків-воїнів, закликала їх до походів з метою звільнення невільників.:-))


Коваленко (фальсифікат: "нар. дума")

КОВАЛЕНКО. Записано 1912 р. в с. Синевідське Вижне на Львівщині.

Опубліковано в ж.: "Народна творчість та етнографія", 1963, № 3, с 103—104.

Досі твір відомий в цьому єдиному варіанті, хоч пісня про полонення Коваленка була поширена по всій Україні.

Подається за першодруком.

Коваленко — поетичний персонаж пісень і даної думи.

Пас дорогий — подарунок султана своєму підлеглому, вияв султанської ласки.

Очаков, Кизикермень — турецькі фортеці того часу.


Самійло Кішка

Олексій Попович

Буря на Чорному морі

Втеча трьох братів з Азова, з турецької неволі

Івась Удовиченко, Коновченко

Розмова Дніпра з Дунаєм


Смерть козака бандуриста (фальсифікат: "нар. дума", див. М. Брайчевський, К. Грушевська)

СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА. Записано в 1926 р. від кобзаря Д. Симоненка з с Стільне, Менського району, Чернігівської області.

Вперше варіант цієї думи надруковано в 1853 р. в "Памятниках II отделения Академии наук", XVI, СПб, 1853, с. 253—254.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с 37—38.



"ЕЙ, ДУКИ ВИ, ДУКИ!"

До розділу ввійшли думи, що розкривають процес зубожіння народних мас, загострення соціальних суперечностей, прояви протесту проти експлуататорів.



"ЗЧИНАЛИСЯ ВЕЛИКІ ВОЙНИ..."

Розділ присвячено визвольній війні 1648–1654 рр. і возз'єднанню України з Росією.
В центрі дум ― козацькі, селянські та ремісницькі маси, які на чолі з Богданом Хмельницьким і його бойовими сподвижниками ведуть війну з польсько-шляхетськими військами і звільняють українські землі від шляхетського панування.

Думи звеличують подвиги захисників батьківщини, засуджують зрадництво, висловлюють сподівання трудящих України на союз із братньою Росією.

До цього розділу внесені також думи про смерть Богдана Хмельницького та вибори нового гетьмана, бо ці твори фактично продовжують розвивати ту ж тему і стосуються історичних подій середини ХУІІ ст.

Єднання братніх народів ― українського і російського ― в ході боротьби з польсько-шляхетською експансією на Україну знайшло також новий прояв на початку ХУІІІ ст. під час війни з шведськими агресорами.



"ЗА ЩАСЛИВУ ДОЛЮ!"

У завершальному розділі збірника представлено думи, в яких знайшли відгомін події першої російської революції ― боротьба повсталих селян Полтавщини за свої права, ― та дві думи, створені за радянського часу. Перша з них ― широке художнє полотно про боротьбу радянського народу під керівництвом партії Леніна з зовнішньою інтервенцією та внутрішньою контрреволюцією під час громадянської війни, друга ― звеличення в стилі народної думи віковічного єднання українського народу з російським.

Чорна неділя у Сорочинцях (фальсифікат: "нар. дума")

ЧОРНА НЕДІЛЯ У СОРОЧИНЦЯХ. Записав у 1906 р. В. Короленко від автора — кобзаря М. Кравченка.

Вперше надруковано в ж. "Україна", 1924, № 1—2.

Друкується за виданням: зб.: Думи. 1959, с 159—161.

У думі відображено справжні події — революційний виступ селян села Великі Сорочинці в грудні 1905 р., учасником якого був і автор думи, за що він і його родина переслідувались властями.

Нумо у гості гостювати, пристава визволяти...— Йдеться про звільнення волосного пристава та урядника с. Великі Сорочинці, заарештованих повсталими селянами.


Про Сорочинські події 1905 року (фальсифікат: "нар. дума")

ПРО СОРОЧИНСЬКІ ПОДІЇ 1905 РОКУ. Записано в 1906 р. від автора думи — кобзаря М. Кравченка.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с. 313—315.

У думі йдеться про каральні наїзди козаків для розправи з повсталими селянами Великих Сорочинців.

Усі люди союз собі великий мали... — вказівка на організований революційний виступ сорочинців.

Орудія оружили... — неточність, бо гармати були не в загоні Барабаша, а в козаків Филонова.


Про військо Червоне, про Леніна-батька і синів його вірних (фальсифікат: "нар. дума")

ПРО ВІЙСЬКО ЧЕРВОНЕ, ПРО ЛЕНІНА-БАТЬКА І СИНІВ ЙОГО ВІРНИХ.

Думу склали в 1923 р. кобзарі С. Пасюга з с. Борисівна, Бєлгородської області, П. Гащенко з с. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, та Г. Цибка з Запорізької області.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні, 1955, с 349—356.

...на Київ з Скоропадським суне німців сила... — навесні 1918 р. німецько-кайзерівські окупанти поставили поміщика П. Скоропадського гетьманом України, однак у грудні того ж року він змушений був зректися влади і втік за кордон.

...в городі Половенці, де заводи Брянські... — На місці села Половенці, де були Брянські заводи, виріс сучасний Дніпропетровськ.

Денюка — генерал царської армії Денікін, що з допомогою Антанти в 1919 р. організував контрреволюційний похід проти Радянської Росії. Після розгрому його армії на Північному Кавказі втік за кордон.

Чонгар — півострів на Сиваші, де в 1920 р. укріпились білогвардійські війська Врангеля, штурмом розгромлені Червоною Армією:-) в листопаді того ж року.

Богунці — Перший Український повстанський полк ім. І. Богуна, сформований М. Щорсом, що своїми героїчними подвигами в боях за Радянську владу на Україні здобув невмирущу славу.

Перекоп — йдеться про Перекопсько-Чонгарську операцію в листопаді 1920 р., очолену М. Фрунзе, під час якої було прорвано оборону врангелівців, так званий Турецький вал, а далі звільнено Крим і завершено розгром врангелівщини.

Вся Росія тут зібралась... // Щоб вступитись за Комуну, за Радянську Україну! — дума відзначає роль дружби й братерства українського народу з російським, велику допомогу Радянської Росії в боротьбі за утвердження Радянської влади на Україні.


Непорушна дружба (Дума про возз'єднання України з Росією) (фальсифікат: "нар. дума")

НЕПОРУШНА ДРУЖБА. (Дума про возз'єднання України з Росією).

Створена в 1953 р. в Києві учасниками самодіяльного ансамблю кобзарів.:-))

Вперше надруковано в зб.: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с 561—564.

Подається за цим виданням.




Пісню додано:  11.08.2008
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 5184
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
Підбірки пісень:
Народні пісні
Думи
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ (1) Скачати безкоштовно :)

Дізнатися більше
ВмістФорматОписРозмір, кб#
 GIF Рисунок: Акт.
Джерело: Думи. Історико-героїчний цикл." Київ, Дніпро, 1982
додано: 16.12.2008
18839


Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
2. Zakarpattya (користувач) 02.08.2016 04:50    
Шо за непотріб??
+1/0

1. Susiak (член клубу) 26.10.2009 21:20    
...а так все добре починалося...
(так добре їло а так скоро здохло
0/0


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/872415.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB