О, красне літо, щедре літечко моє!

На світанку розбудив
Дзвінкий голос трембіти -
Її відлуння кличе до синіх
Карпат до Верховин,
Де спрагло п'ють росу ромашки -
Польові квіти,
І в пахощах різнотрав'я
віє прохолодою із полонин.

О, красне золоте літо,
Щедре літечко моє,
Ти кличеш на квітучі береги
До бистрої річки,
Де милозвучними мелодіями
Водограй виграє,
І в чистій водичці вмиває
Личко красуня Марічка.

Там в дзеркало водицю
Задивляється на вроду верба,
Явір підбирає струни мажорні
Акорди на своїх вітях,
Я іду босоніж по піску...
Сліди змивають хвилі Дністра,
І милуюсь як кружляють пташки
І радіють у дивоцвіті.

І я крильця розпускаю як бджілка
В медових сотах,
Де в липовім раю квітне розмай,
Так духмяно, духмяно,
Білосніжне суцвіття заколисує
Вітер у ніжних нотах,
І я черпаю насолоду, мить щастя
Під сонечком багряним.

Поділитись сторінкою: