Бабуся

Стояла собі хатка —
Дірявий чобіток,
А в ній жила бабуся,
Що мала сто діток.
Така була сімеєчка,
Сімеєчка мала!
Ніяк із нею впоратись     |
Бабуся не могла.          | (2)

Пішла бабуся на город
По моркву й буряки,
Пішла вона до пекаря
По хліб та пиріжки.
А сто дітей — не ледарі,
Пішли збирати хмиз:
Усі взяли по гілочці      |
Й набрали цілий віз.      | (2)

Води взяли по крапельці —
І повний казанок!
І наварила борщику
Бабуся й сто діток.
А потім сто цеглинок
Вони принесли вмить
І склали з них будиночок, |
І стали в ньому жить.     | (2)

А потім сто зернинок
Поклали в землю в ряд -
І виросли з них квіти,
І став квітучий сад!
А якби та бабуся
Не мала сто діток,
Була б і досі хатка —     |
Дірявий чобіток!          | (2)

Поділитись сторінкою: