Коза

Ну-ка, панове-господарове!
Постаньте в ряду,
Я Козу веду.
Недавно з Москви,
З довгими косьми,
Косами з'яжу,
Рогами зколю,
Хвостом-бородою 
Да й двор замету.
На печі жито
Ногами збито,
Н полу й овес,
Велики порос,
В сінях пшениця,
Перепелиця 
Вивела діти - 
Любо гледіти.
Старшиє й меньшиє 
Та й полетіли,
Середульшиє посиротіли.
Бігла Козинька до господіна,
Що й своїх діток не покормила,
Да взяла серпок,
Побігла в садок,
Нажала травиці й овсяний снопок,
Да й покормила
Да й своїх діток.
Бігла Козинька на тиї сільця, 
На тиї сильця -  
В Михайльовщину,
В Михайльовщині
Всі стрільці-ловці - Миколайовці
Хочуть Козиньку 
Да й застрелити.
А я тих стрельцов 
Д а й не боюси,
Тольки боюси
Старого діда - борода сіда.
Іде - хракає,
Києм махає,
Да й вдарив Козу
Під ліве вухо, 
З правого й уха
Потекла юха.
Ось Коза впала - 
Здохла, пропала.
Іди, Хазяїн, 
Да й меду неси, 
Ще й коледницю, 
Ще й паланицю, ще й кусок сала,
Щоб наша Коза
Ситая стала.
Устань, Козинько, 
Да й не линуйси,
Пану-хазяїну 
В ноги вклониси,
Ще й хазяйочці,
Нашой панночці,
Щоб добра була,
Ще й сто грам дала, 
Щоб наша Коза весела була.
А діду пирог,
Щоб Козу стирьог!

Добриве-е-ечір!!!!!

Поділитись сторінкою: