А літня ніч така місячна, зоряна

А літня ніч така місячна, зоряна,
До півночі соловей щебече в саду...
У ранніх веснах росами напоєна
І дозріває солодка вишня в соку...

А літня ніч така місячно-зоряна!
Виглядаю тебе я, козаче, в гаю...
І стою під зорями, як прикована,
Дивлюсь у синю блакить на божу красу...

А літня ніч така п'янка і духмяна...
Сяють променисто діаманти ночі...
Моя зоре, люба дівчино, кохана!
Із синіх гір, несу скарби найдорожчі!..

А літня ніч така казково-зоряна!
І видно як вдень квітучий берег Дністра...
Тебе я люблю, моя квітко зоряна,
Місяць дарує щастя - пора золота...

О, поглянь, яка пречиста блаженна мить!..
Лебедям кохання не спиться до ранку,
А над річкою чистий водограй дзвенить,
І явір виграє на скрипці циганку...

А літня ніч така місячна, зоряна!
І клен берізці шепоче про кохання...
Суцвіттям золотої липи настояна,
Падає у трави зірка - шле вітання...

Поділитись сторінкою: