| |
Я так люблю цю казку про Золотоволоску,
Про те, як обірвалося намисто із перлин
І про коштовний перстень, живу і мертву воду,
Про те, як злість і хитрість покарані були.
Приспів:
Там де гуляють звірі і птахи,
А вітер їхню мову розуміє.
Там вірні на шляху помічники
Тому добро перемогти зуміє! | (2)
Навчи мене, красуне, біду перемагати,
Де щастя відшукати і не боятись зла.
Вона мені сказала: хто всім добра бажає,
Той щастя завжди знайде, як я його знайшла!
Приспів.
Послухала пораду я Золотоволоски,
Дорожчі за перлини для мене ці слова.
На золото відтоді подібні мої коси,
І добрі щохвилини трапляються дива!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
