Ворони

Почуття злетілись, мов гави,
Бачу я, що мене розчавить...
Востаннє в обіймах стискаю тебе,
Як ніколи, і не відпускаю,
А ти вже рахуєш вагони!
І серце розірве на частки ,
І я вже не втримаю себе
І тисячі спогад пронизують мозок,
А зграя здіймається в небо!

Приспів:
То хай летять! - крик валить з ніг
Я збожеволію, коли розтане сніг.
Під крилами порожні сни
Скидають на дахи ці траурні птахи,
Напевно, їх бачила ти.

Всі слова по різних блокнотах,
Заблукав лише в сіма нотах.
То скільки сердець ще розіб'єш?..
Так бий до не схочу,
Бо я так з тобою вчинив -
Та невже це не злочин?..
Мухи, білі мухи
І знову на вулицях зимно -
Вуха, мерзнуть вуха,
Та я вже до холоду звикнув.
І гави на сніг посідали,
І я вже не втримаю себе,
І дивно, аж смішно,
Малесенька сніжка
І зграя здіймається в небо!

Приспів.

Напевно, їх бачила ти...

Поділитись сторінкою: